АЕО та NCTS. Що маємо зараз та чого очікувати в майбутньому?
Джерело: LIGA ZAKON
Автори: Марія Хома, адвокат, партнер компанії First Chair Legal, Максим Грицюк, юрист компанії First Chair Legal
Понад 200 підприємств в Україні вже отримали авторизації, що дозволяють митне оформлення без заїзду на митний термінал, та 60 – авторизації АЕО. Для порівняння, у липні 2023 року було лише дві компанії зі статусом АЕО. Тож динаміка набирає обертів.
У цій статті розберемо суть авторизацій, їх переваги та найближчі зміни.
Розпочнемо з того, які авторизації є в Україні зараз:
- статуси АЕО-С та АЕО-Б (у цій статті ми буде говорити лише про АЕО-С, адже його переваги стосуються спрощення митних формальностей);
- застосування спрощень, передбачених Митним кодексом України (далі – «МК»);
- застосування транзитних спрощень, передбачених Конвенцією про процедуру спільного транзиту (далі – «Конвенція») та/або Митною конвенцією про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП (далі – «Конвенція МДП»).
1) Статус АЕО-С
Статус АЕО-С свідчить про високий ступінь довіри з боку митниці і надає такі переваги:
- першочерговий порядок виконання митних формальностей;
- зниження ступеня ризику в системі управління ризиками;
- окрема смуга руху в пункті пропуску через кордон та інші.
Зараз бізнес ще не може в повному обсязі користуватись даними перевагами, але механізми їх реалізації активно напрацьовуються. Наприклад, вже з’являються новини про виокремлення смуги для автомобілів, які перевоз ять товари компаній зі статусом АЕО або рухаються під процедурою спільного транзиту (NCTS).
Оскільки статус АЕО-С охоплює дотримання критеріїв, що передбачені для спрощень (і згідно з МК, і транзитних), компанії мають змогу «зарахувати» критерії та отримати авторизації на застосування відповідних спрощень протягом 20 днів. Виняток становлять спрощення щодо зменшення/звільнення від гарантування (щодо них митниця додатково перевірятиме фінансову звітність).
Рух України в ЄС активно супроводжується гармонізацією митного законодавства. У європейських партнерів тривалий час діє концепція, де статус АЕО є визначальним для бізнесу: згідно з даними Єврокомісії близько 3/4 імпортно-експортних операцій в ЄС здійснюється компаніями зі статусом АЕО.
Навіть більше, Європарламент у першому читанні вже підтримав пропозиції щодо масштабної митної реформи в ЄС, яка передбачатиме зміну статусу АЕО на статус «Trust and Check» (запланована на 2028-2038 роки). Важливим тут є те, що критерії для нового статусу охоплюватимуть частину критеріїв статусу АЕО, тож отримати його буде значно легше, якщо підготуватись завчасно.
2) Спрощення, передбачені МК
Спрощення, передбачені МК, застосовуються до звичного для всіх поміщення товарів у митні режими.
Наголосимо на тому, що спрощення (як ті, що передбачені МК, так і транзитні) можна отримати окремо від статусу АЕО.
Безумовно, найцікавішим для бізнесу є «процедура випуску за місцезнаходженням», що дозволяє здійснювати митне оформлення товарів безпосередньо на власному об’єкті без заїзду на митний термінал. За певних умов, таке спрощення можна поширювати і на товари інших компаній (актуально для груп компаній, 3PL-операторів, тощо).
У поєднанні з «процедурою випуску за місцезнаходженням» також використовується «самостійне накладення пломб спеціального типу», що дозволяє самостійно проводити пломбування товарів під час вивезення товарів з власного об’єкта.
«Загальна гарантія» (а також гарантія зі зменшенням базової суми на 50% або 70% та звільнення від гарантії) дозволяє забезпечувати сплату митних платежів без необхідності «заморожувати» кошти на рахунку.
«Загальна гарантія» є обов’язковою умовою для застосування «процедури випуску за місцезнаходженням», оскільки товари після прибуття на об’єкт компанії поміщуються в режим тимчасового зберігання (а, отже, потребують гарантування).
«Загальну гарантію» можна отримати й окремо, без будь-яких інших спрощень, використовуючи для звичайного гарантування сплати митних платежів (наприклад, під час оформлення попередньої декларації (далі – «ПД»)). У такому випадку «загальну гарантію» може застосувати як сам декларант, так і його митний брокер (поширюючи власну гарантію на товари свого клієнта).
Наостанок ми залишили процедуру спрощеного декларування», що дозволяє:
- подавати декларацію спрощеної форми (заповнюється значно менше граф);
- відстрочувати сплату митних платежів.
Суть спрощення полягає в тому, що спочатку компанія може подати лише спрощену МД та інвойс. Решта відомостей, подаються додатковою митною декларацією протягом 15/30 днів. Тоді ж сплачуються і митні платежі. Однак, це спрощення перебуває на стадії впровадження і поки не функціонує.
3) Транзитні спрощення
Транзитні спрощення застосовуються до товарів, які перевозяться в процедурі спільного транзиту (згідно з Конвенцією) та транзиту на умовах Конвенції МДП.
1. процедура спільного транзиту:
Перевагою спільного транзиту є те, що товари рухаються через усі країни на підставі єдиного транзитного документа та за відсутності проміжного контролю з боку митниці кожної з країн. Обмін інформацією при цьому здійснюється в режимі реального часу за допомогою спеціальної системи NCTS.
Для заохочення використання спільного транзиту в Україні, минулого року в МК запровадили першочерговий порядок здійснення митного контролю для товарів, що в ньому переміщуються. Практична реалізація цієї переваги, як і першочерговий порядок митного оформлення для АЕО, зараз активно напрацьовується.
Транзитні спрощення та спрощення за МК майже аналогічні. Наприклад, якщо «процедура випуску за місцезнаходженням» дозволяє помістити товари в митний режим на об’єкті підприємства, то транзитні «статус авторизованого вантажоодержувача/вантажовідправника» дозволяють завершити/розпочати спільний транзит так само на авторизованому об’єкті.
Здебільшого зараз іноземні контрагенти оформлюють транзитну декларацію до кордону України. Однак модель, за якої товар рухається відразу до об’єкта компанії, також працює, і починає все більше використовуватись. У такому випадку не потрібно оформлювати ПД і товар потрапить на об’єкт на підставі єдиної Т1. Навіть, якщо контрагент не оформляє Т1 до об’єкту, в компаній є можливість самостійно оформляти Т1 для внутрішнього транзиту замість ПД (оформлення Т1 є обов’язковим для підприємств, які поширюють спрощення на своєму об’єкті для своїх контрагентів).
«Використання загальної гарантії» (у т. ч. зі зменшенням референтної суми на 50% або 70%, а також звільнення від гарантії) – аналогічне «загальній гарантії», про яку ми писали вище. Відмінністю даного спрощення є те, що воно застосовується лише для гарантування операцій спільного транзиту.
Окрім самих декларантів, це спрощення є цікавим й для перевізників, які можуть своєю гарантією покривати операції клієнтів.
2. транзит на умовах Конвенції МДП:
Carnet TIR (книжка МДП) – документ, відомий для автомобільних перевізників, що дозволяє перевозити вантажі за спрощених митних процедур.
Транзитні спрощення згідно з Конвенцією МДП («статус авторизованого вантажовідправника/вантажоодержувача МДП») з’явились відносно нещодавно. Про це свідчить і кількість компаній, що їх отримали (лище 1 станом на жовтень 2024 року).
Дані спрощення є аналогічними тим, які ми описували вище щодо спільного транзиту, та дозволяють розпочинати/завершувати процедуру транзиту на умовах Конвенції МДП на власному об’єкті.
4) Зміни, які очікують бізнес
a) зміни до МК
17 жовтня Президент підписав Закон, що має на меті наближення МК до митного законодавства ЄС (Законопроєкт №10411).
Серед найважливіших змін щодо спрощень можемо виділити:
- зміна підходу до фінансового критерію
Компанії зможуть підтвердити, що їх фінансовий стан достатній для виконання зобов’язань (з урахуванням виду та обсягу діяльності), незалежно від конкретних розрахункових показників (як було раніше). Таким чином, отримання окремих спрощень та статусу АЕО стане ще більш доступним для бізнесу.
- зміна підходу до обов’язкового розвантаження товарів при доставці до об’єктів компаній
Зараз для того аби доставити товари до об’єкта компанії з використанням спрощень потрібно розвантажувати усі товари. Закон запроваджує виняток для однорідних товарів (які транспортуються наливом, насипом, навалом або в біг-бегах).
- запровадження пріоритету в електронній черзі на пропуск через митний кордон
Раніше ми вже згадували, що компанії зі статусом АЕО користуються перевагою виконання митних формальностей в першочерговому порядку. Згідно із Законом, першочерговий порядок тепер охоплюватиме також і митний контроль та перетин кордону (у т. ч. при використанні єЧерги).
b) заходи офіційного контролю на авторизованих об’єктах
Держпродспоживслужба та Держмитслужба активно напрацьовують можливість здійснювати заходи офіційного контролю (вет- та фітоконтроль, а також контроль щодо безпечності харчової продукції) на авторизованих об’єктах підприємств, які отримали спрощення «процедура випуску за місцезнаходженням».
5) Наші підсумки
Поява АЕО та спрощень в Україні (у такому вигляді як вони є зараз) – це лише вершина айсбергу. Водночас, отримавши АЕО/спрощення зараз, бізнес не лише зможе застосовувати згадані в цій статті переваги, але й пристосується до майбутніх змін. Оскільки більшість критеріїв для отримання АЕО/спрощень є подібними – подальший перехід на нові спрощення та/або отримання статусу «Trust and Check» пройдуть значно легше для тих компаній, що вже матимуть авторизації (особливо, АЕО).
Справді, при використанні спрощень можуть виникати окремі труднощі. Однак, ми віримо, що зі збільшенням кількості авторизованих підприємств процес реалізації спрощень буде легшим.
Шлях до отримання АЕО/спрощень може бути доволі тривалий (перевірка митного органу триває близько 4 місяців, а процес оформлення документів залежить від готовності компанії і може тривати, як два місяці, так і рік). Тож аби користуватись перевагами завтра – відповідну підготовку варто починати вже сьогодні.