Бізнес підтримує запуск СТВ в Україні, але закликає передбачити тривалі перехідні періоди

Бізнес позитивно оцінив проєкт Закону, зауважуючи, що успішним він стане лише за умови врахування умов воєнної економіки та тривалого післявоєнного відновлення. Разом з цим, представники Комітету промислової екології та сталого розвитку Європейської Бізнес Асоціації звернулися до Міністерства з проханням врахувати низку пропозицій та зауважень.

Кліматична реформа в Україні стає на новий шлях, коли абстрактні європейські вимоги перетворюються на конкретні правила для бізнесу, інвестицій і державної політики. Україна робить наступний важливий євроінтеграційний крок, запроваджуючи національну систему торгівлі квотами на викиди парникових газів опублікувавши відповідний проєкт Закону. 

Бізнес готовий рухатися до декарбонізації та інтеграції до Європейського Союзу, але сьогодні від підприємств очікують багатомільярдних інвестицій у модернізацію без зрозумілих джерел фінансування. На практиці українська промисловість поки що не бачить масштабних грантових чи компенсаційних механізмів з Ukraine Facility для декарбонізації. Якщо держава та міжнародні партнери очікують швидкого впровадження СТВ та скорочення викидів, то має бути й відповідна фінансова підтримка. Умовно кажучи, 50 млрд євро на модернізацію ключових промислових секторів стали б значно переконливішим сигналом, ніж нові регуляторні вимоги без ресурсів на їх виконання.

Представники бізнесу наголошують, що ефективність та життєздатність майбутньої СТВ значною мірою залежатимуть від врахування таких аспектів:

Раптове зростання ціни на вуглець не сприятиме успішному впровадженню системи. Перехід до наступних етапів НСТВ має враховувати реальний прогрес української промисловості у зниженні викидів та її готовність конкурувати на європейському ринку. Для українських експортерів особливо важливо, щоб система дозволяла офіційно підтверджувати сплачену в Україні ціну на вуглець. Це допоможе виробникам зменшувати додаткові витрати під час експорту до ЄС.

Запровадження нової системи має допомагати бізнесу модернізуватися, а не створити додаткові адміністративні та фінансові бар’єри. Нові дозвільні процедури мають бути чіткими, прозорими та передбачуваними.

Окрім досягнення довгострокових кліматичних цілей, важливо також створити регуляторну передбачуваність. Бізнесу важливо чітко розуміти ключові параметри системи. Якими будуть темпи скорочення викидів, як формуватимуться цінові орієнтири – все це має бути відомо заздалегідь. Однією з головних умов довіри бізнесу до НСТВ є прогнозованість вартості квот. Компанії мають розуміти, як змінюватимуться їхні витрати не лише наступного року, а й у середньостроковій або довгостроковій перспективі.

Рішення щодо створення нового фонду в рамках НСТВ є позитивним євроінтеграційним рішенням. Проте, майбутній Фонд модернізації повинен слідувати чітким механізмам ухваленням рішень та правилам управління діяльності, дотримуватись принципів прозорості у розподілі коштів. Окрім цього, варто створити механізм, який дасть змогу використовувати сплачені компанією кошти виключно на модернізацію конкретного підприємства, а не сторонніх проєктів.

ЕВА завжди наголошує, що кліматична реформа потребує не швидких рішень, а довгострокового планування. Важливо аби наближення до європейської системи відбувалося поступово, із достатніми перехідними періодами, аби був час підготуватись до нових правил гри та не схибити. ЄС мав час адаптуватись протягом 15 років, тому варто зважити на їх досвід.

Загалом, успіх НСТВ визначатиметься не фактом її впровадженням та підписанням відповідного Закону, а те наскільки майбутня система буде передбачуваною, чіткою, економічно обґрунтованою, та здатною посприяти модернізації бізнесу за рахунок долучення інвестицій, не ставши при цьому черговим фінансовим інструментом.