Медицина майбутнього: від інновацій до реального впливу

29/ 10/ 2026

Впровадження медичних інновацій у повсякденну практику охорони здоров’я потребує не лише розроблення нових технологій. Не менш важливими є передбачуване регуляторне середовище, стале фінансування, доступ до даних та ефективна взаємодія органів державної влади, бізнесу й закладів охорони здоров’я. Саме ці питання стали центральними під час дискусії, організованої Європейською Бізнес Асоціацією та Global Business for Ukraine, присвяченої інноваціям у сфері охорони здоров’я та українсько-швейцарській співпраці. Кирило Гончарук, засновник і генеральний директор CheckEye, поділився досвідом розроблення рішень на основі штучного інтелекту для скринінгу хронічних захворювань, зокрема діабету та серцево-судинних хвороб. Він зазначив, що шлях від початкової ідеї медичної інновації до її комерційного запуску може тривати близько чотирьох років, а вихід на нові ринки потребує додаткового часу. Серед основних перешкод для впровадження таких рішень — складні регуляторні вимоги та необхідність заручитися підтримкою різних зацікавлених сторін. Бенджамін Баргетці, генеральний директор MindGuard, представив альтернативний підхід до застосування штучного інтелекту у сфері психічного здоров’я. Замість чатботів на основі ШІ компанія використовує ігрові механіки та персоналізовані рекомендації, щоб заохочувати людей до формування здорових звичок, фізичної активності, дихальних практик, творчого самовираження та соціальної взаємодії. Цей підхід демонструє, як цифрові інструменти можуть доповнювати наявні системи підтримки та водночас спонукати користувачів активніше взаємодіяти зі світом поза екранами. MindGuard співпрацює з українськими HRD-фахівцями, допомагаючи їхнім працівникам відновлювати концентрацію, сили та продуктивність за допомогою науково обґрунтованих методів нейронауки. Мірослав Сабан, керівник напряму взаємодії з органами державної влади та громадськістю у Philips в Центральній і Східній Європі, звернув увагу на роль технологій у подоланні дефіциту медичних працівників, професійного вигорання, затримок у наданні допомоги пацієнтам і зростання навантаження, пов’язаного з хронічними захворюваннями. Штучний інтелект може автоматизувати рутинні процеси, сприяти ухваленню клінічних рішень і підвищувати ефективність діагностичних послуг. Водночас захист даних пацієнтів і забезпечення безпечного використання технологій залишаються ключовими умовами їх упровадження. Одним із головних викликів для України є перехід від успішних пілотних проєктів до рішень, які можна масштабувати на всю систему охорони здоров’я. Інна Масленчук, яка консультує заступника міністра охорони здоров’я України з питань цифровізації та медичних інновацій, розповіла про роботу Міністерства охорони здоров’я над пропозицією щодо створення регуляторної пісочниці для медичних технологій (MedTech). Вона має дозволити тестувати відповідні цифрові рішення та медичні технології в клінічних умовах. Ініціатива покликана забезпечити оцінювання безпеки, ефективності, можливостей масштабування та потенційної економії коштів на основі фактичних даних, а також допомогти розробникам зрозуміти шлях від тестування до ширшого впровадження. Ще одним пріоритетом є доступ до знеособлених медичних даних. Вони можуть сприяти дослідженням і розробленню нових рішень. Водночас досвід України у сфері медицини в умовах війни, лікування травм і реабілітації може зробити вагомий внесок у європейські дослідження за умови належного управління даними та дотримання необхідних гарантій їхнього захисту. Олівер Ґірліхс, генеральний директор Bayer Ukraine, розповів про важливість пріоритетного забезпечення безпеки працівників і водночас безперервності бізнес-процесів. Компанія адаптувала логістичні та дистрибуційні процеси, диверсифікувала місця зберігання продукції та співпрацювала з партнерами для подолання таких викликів, як перебої з електропостачанням, що впливають на роботу холодильного обладнання. Його досвід засвідчив важливість кількох практичних підходів для компаній, які працюють в Україні: визначення критично важливих товарів і процесів, підготовки альтернативних маршрутів постачання, підтримання чітких каналів комунікації та надання місцевим командам повноважень оперативно реагувати на зміни обставин. Не менш важливими для стійкості операційної діяльності є довгострокові партнерства та підтримка працівників. Філіп Брюґґер, заступник керівника відділу співробітництва Посольства Швейцарії в Україні, окреслив багаторічну історію залученості Швейцарії до розвитку української системи охорони здоров’я, яка бере початок із проєкту у сфері материнського здоров’я 1997 року. Програма співробітництва Швейцарії з Україною передбачає фінансування обсягом 1,5 млрд швейцарських франків протягом чотирьох років, одним із пріоритетних напрямів якого є охорона здоров’я. Співпраця охоплює технічну допомогу у сфері управління та фінансування охорони здоров’я, двосторонні проєкти з психічного здоров’я, медичної освіти, реабілітації після травм і профілактики захворювань, а також партнерства за участю швейцарських університетів і компаній. Крім того, Швейцарія підтримує заходи із забезпечення енергетичної автономності центрів первинної медичної допомоги, щоб вони могли продовжувати надавати послуги під час перебоїв з електропостачанням. Маттей Батрух, генеральний директор Rehab Bridge, підкреслив важливість поєднання швейцарських знань і ресурсів із практичним досвідом та здатністю України швидко адаптуватися до нових умов. Він відзначив прогрес, якого Україна досягла у сфері фізичної терапії та реабілітації протягом останнього десятиліття, водночас звернувши увагу на складні умови, у яких працюють медичні фахівці. На його думку, ефективне українсько-швейцарське партнерство має ґрунтуватися на взаємодоповнюваних сильних сторонах і чіткому розумінні проблеми, яку необхідно розв’язати. Європейська Бізнес Асоціація й надалі сприятиме діалогу між бізнесом, органами державної влади та міжнародними партнерами, щоб допомагати долати регуляторні бар’єри, поглиблювати співпрацю та розвивати інновації в українській системі охорони здоров’я.

Кирило Гончарук, засновник і генеральний директор CheckEye, поділився досвідом розроблення рішень на основі штучного інтелекту для скринінгу хронічних захворювань, зокрема діабету та серцево-судинних хвороб. Він зазначив, що шлях від початкової ідеї медичної інновації до її комерційного запуску може тривати близько чотирьох років, а вихід на нові ринки потребує додаткового часу. Серед основних перешкод для впровадження таких рішень — складні регуляторні вимоги та необхідність заручитися підтримкою різних зацікавлених сторін.

Бенджамін Баргетці, генеральний директор MindGuard, представив альтернативний підхід до застосування штучного інтелекту у сфері психічного здоров’я. Замість чатботів на основі ШІ компанія використовує ігрові механіки та персоналізовані рекомендації, щоб заохочувати людей до формування здорових звичок, фізичної активності, дихальних практик, творчого самовираження та соціальної взаємодії. Цей підхід демонструє, як цифрові інструменти можуть доповнювати наявні системи підтримки та водночас спонукати користувачів активніше взаємодіяти зі світом поза екранами. MindGuard співпрацює з українськими HRD-фахівцями, допомагаючи їхнім працівникам відновлювати концентрацію, сили та продуктивність за допомогою науково обґрунтованих методів нейронауки.

Мірослав Сабан, керівник напряму взаємодії з органами державної влади та громадськістю у Philips в Центральній і Східній Європі, звернув увагу на роль технологій у подоланні дефіциту медичних працівників, професійного вигорання, затримок у наданні допомоги пацієнтам і зростання навантаження, пов’язаного з хронічними захворюваннями. Штучний інтелект може автоматизувати рутинні процеси, сприяти ухваленню клінічних рішень і підвищувати ефективність діагностичних послуг. Водночас захист даних пацієнтів і забезпечення безпечного використання технологій залишаються ключовими умовами їх упровадження.

Одним із головних викликів для України є перехід від успішних пілотних проєктів до рішень, які можна масштабувати на всю систему охорони здоров’я. Інна Масленчук, яка консультує заступника міністра охорони здоров’я України з питань цифровізації та медичних інновацій, розповіла про роботу Міністерства охорони здоров’я над пропозицією щодо створення регуляторної пісочниці для медичних технологій (MedTech). Вона має дозволити тестувати відповідні цифрові рішення та медичні технології в клінічних умовах. Ініціатива покликана забезпечити оцінювання безпеки, ефективності, можливостей масштабування та потенційної економії коштів на основі фактичних даних, а також допомогти розробникам зрозуміти шлях від тестування до ширшого впровадження.

Ще одним пріоритетом є доступ до знеособлених медичних даних. Вони можуть сприяти дослідженням і розробленню нових рішень. Водночас досвід України у сфері медицини в умовах війни, лікування травм і реабілітації може зробити вагомий внесок у європейські дослідження за умови належного управління даними та дотримання необхідних гарантій їхнього захисту.

Олівер Ґірліхс, генеральний директор Bayer Ukraine, розповів про важливість пріоритетного забезпечення безпеки працівників і водночас безперервності бізнес-процесів. Компанія адаптувала логістичні та дистрибуційні процеси, диверсифікувала місця зберігання продукції та співпрацювала з партнерами для подолання таких викликів, як перебої з електропостачанням, що впливають на роботу холодильного обладнання.

Його досвід засвідчив важливість кількох практичних підходів для компаній, які працюють в Україні: визначення критично важливих товарів і процесів, підготовки альтернативних маршрутів постачання, підтримання чітких каналів комунікації та надання місцевим командам повноважень оперативно реагувати на зміни обставин. Не менш важливими для стійкості операційної діяльності є довгострокові партнерства та підтримка працівників.

Філіп Брюґґер, заступник керівника відділу співробітництва Посольства Швейцарії в Україні, окреслив багаторічну історію залученості Швейцарії до розвитку української системи охорони здоров’я, яка бере початок із проєкту у сфері материнського здоров’я 1997 року. Програма співробітництва Швейцарії з Україною передбачає фінансування обсягом 1,5 млрд швейцарських франків протягом чотирьох років, одним із пріоритетних напрямів якого є охорона здоров’я.

Співпраця охоплює технічну допомогу у сфері управління та фінансування охорони здоров’я, двосторонні проєкти з психічного здоров’я, медичної освіти, реабілітації після травм і профілактики захворювань, а також партнерства за участю швейцарських університетів і компаній. Крім того, Швейцарія підтримує заходи із забезпечення енергетичної автономності центрів первинної медичної допомоги, щоб вони могли продовжувати надавати послуги під час перебоїв з електропостачанням.

Маттей Батрух, генеральний директор Rehab Bridge, підкреслив важливість поєднання швейцарських знань і ресурсів із практичним досвідом та здатністю України швидко адаптуватися до нових умов. Він відзначив прогрес, якого Україна досягла у сфері фізичної терапії та реабілітації протягом останнього десятиліття, водночас звернувши увагу на складні умови, у яких працюють медичні фахівці. На його думку, ефективне українсько-швейцарське партнерство має ґрунтуватися на взаємодоповнюваних сильних сторонах і чіткому розумінні проблеми, яку необхідно розв’язати.

Європейська Бізнес Асоціація й надалі сприятиме діалогу між бізнесом, органами державної влади та міжнародними партнерами, щоб допомагати долати регуляторні бар’єри, поглиблювати співпрацю та розвивати інновації в українській системі охорони здоров’я.