Чому запит іноземних правоохоронців може обернутися арештом майна українського бізнесу?

23/ 10/ 2026

Прослухати онлайн Зупинити   Автори: Анна Калинчук, старша юристка, адвокатка практики White-Collar Crime, комплаєнсу та розслідувань, Miller Law Firm, Андрій Балицький, юрист практики White-Collar Crime, комплаєнсу та розслідувань,  Miller Law Firm. Компанія співпрацює з іноземними партнерами, здійснює міжнародні платежі, отримує кошти з-за кордону. Це звичайна щоденна діяльність бізнесу. Але в якийсь момент зясовується, що фінансові операції компанії, її власника або контрагента зацікавили іноземних правоохоронців. І хоча кримінальне розслідування триває за кордоном, його наслідки бізнес відчуває вже в Україні. Річ у міжнародній правовій допомозі (МПД). Це коли правоохоронні органи однієї держави просять іншу виконати певні дії для розслідування кримінальної справи. Наприклад, допитати людину, провести обшук, отримати інформацію про банківські рахунки, вручити документи або накласти арешт на майно. При цьому українському бізнесу не обовязково мати дочірні компанії чи філії в країні, яка ініціювала запит. А власник майна чи рахунків не мусить мати статус підозрюваного, його активи можуть опинитися під арештом за рішенням українського суду просто на підставі звернення іноземної сторони. Формально Україна зобов’язана виконувати міжнародні угоди. Водночас держава має гарантувати захист прав осіб, чиє майно потрапляє під обмеження. Хто перевіряє обґрунтованість такого арешту та що робити, коли міжнародний запит уже виконано, а кошти й досі залишаються заблокованими? “Технічні” провадження: як працює механізм в Україні Для виконання запитів іноземних держав українські правоохоронці на практиці нерідко реєструють так звані “технічні” кримінальні провадження. Їхня специфіка полягає в тому, що підставою для дій в Україні стають матеріали іноземного розслідування. Тобто формально провадження існує в українському реєстрі (ЄРДР), однак вся первинна інформація про ймовірний правопорушення надходить від колег із-за кордону. Тут криється головний ризик: якщо зміст іноземного запиту не отримує глибокої правової оцінки українським слідчим суддею, обмеження прав власника застосовуються майже автоматично. Окреме й суттєве питання – подальша доля вилученого майна: Якщо докази збиралися для іноземного розслідування, необхідно чітко визначити, на якій підставі їх продовжують утримувати в Україні. Чи передбачена взагалі передача цих коштів або майна стороні-ініціатору? Чи існують підстави для їх повернення законному власнику? Саме тому важливо перевіряти не лише законність початкового арешту, а й те, чи зберігається потреба в ньому надалі. Практичний кейс Miller Law Firm: скасування арешту коштів за запитом Австрії На практиці ми стикалися із ситуацією, коли в межах виконання запиту з Австрії під обмеження потрапили кілька десятків тисяч доларів української компанії.  Це як один із прикладів МПД. Під час аналізу цієї справи та розробки стратегії захисту ключовими стали два процесуальні аргументи: Запит вичерпав свою дію. Оцінивши зміст і стадію виконання іноземного звернення, ми встановили, що воно фактично вже виконало свою функцію. Тобто підстави для продовження обмежень відпали, хоча кошти й далі залишалися заблокованими. Відсутність статусу речових доказів. Вилучені кошти не мали ознак речових доказів за українським законодавством, не підлягали передачі за кордон, а правових механізмів для їхньої конфіскації в цій ситуації взагалі не існувало. Визнання того, що іноземний запит уже виконано – це вирішальний аргумент для відновлення прав бізнесу на активи. Безпідставне блокування коштів не має ставати додатковим тиском на підприємства. В умовах війни український бізнес і без того щодня долає критичні ризики, а збереження його платоспроможності – це, зрештою, питання робочих місць і сплачених до бюджету податків. Рекомендації для компаній, які працюють з іноземними елементами Міжнародна правова допомога є важливою для боротьби з транскордонною злочинністю. Проте співпраця держав не повинна відбуватися коштом процесуальних гарантій бізнесу. Іноземний запит не звільняє українські правоохоронні та судові органи від відповідальності за законність власних рішень. — Здійснюйте поглиблений комплаєнс контрагентів. Походження коштів та репутація іноземних партнерів часто стають тригером для звернення іноземних органів. — Аналізуйте процесуальні підстави. У разі накладення арешту важливо дослідити не лише ухвалу українського суду, а й текст і статус первинного іноземного запиту. – Відстежуйте статус справи за кордоном. Якщо розслідування в іноземній країні зупинено, завершено або щодо вашої компанії відсутні претензії – це головний доказ для відновлення прав на активи в Україні.

Автори: Анна Калинчук, старша юристка, адвокатка практики White-Collar Crime, комплаєнсу та розслідувань, Miller Law Firm, Андрій Балицький, юрист практики White-Collar Crime, комплаєнсу та розслідувань,  Miller Law Firm.

Компанія співпрацює з іноземними партнерами, здійснює міжнародні платежі, отримує кошти з-за кордону. Це звичайна щоденна діяльність бізнесу. Але в якийсь момент з’ясовується, що фінансові операції компанії, її власника або контрагента зацікавили іноземних правоохоронців. І хоча кримінальне розслідування триває за кордоном, його наслідки бізнес відчуває вже в Україні.

Річ у міжнародній правовій допомозі (МПД). Це коли правоохоронні органи однієї держави просять іншу виконати певні дії для розслідування кримінальної справи. Наприклад, допитати людину, провести обшук, отримати інформацію про банківські рахунки, вручити документи або накласти арешт на майно.

При цьому українському бізнесу не обов’язково мати дочірні компанії чи філії в країні, яка ініціювала запит. А власник майна чи рахунків не мусить мати статус підозрюваного, його активи можуть опинитися під арештом за рішенням українського суду просто на підставі звернення іноземної сторони.

Формально Україна зобов’язана виконувати міжнародні угоди. Водночас держава має гарантувати захист прав осіб, чиє майно потрапляє під обмеження. Хто перевіряє обґрунтованість такого арешту та що робити, коли міжнародний запит уже виконано, а кошти й досі залишаються заблокованими?

“Технічні” провадження: як працює механізм в Україні

Для виконання запитів іноземних держав українські правоохоронці на практиці нерідко реєструють так звані “технічні” кримінальні провадження.

Їхня специфіка полягає в тому, що підставою для дій в Україні стають матеріали іноземного розслідування. Тобто формально провадження існує в українському реєстрі (ЄРДР), однак вся первинна інформація про ймовірний правопорушення надходить від колег із-за кордону.

Тут криється головний ризик: якщо зміст іноземного запиту не отримує глибокої правової оцінки українським слідчим суддею, обмеження прав власника застосовуються майже автоматично.

Окреме й суттєве питання – подальша доля вилученого майна:

• Якщо докази збиралися для іноземного розслідування, необхідно чітко визначити, на якій підставі їх продовжують утримувати в Україні.
• Чи передбачена взагалі передача цих коштів або майна стороні-ініціатору?
• Чи існують підстави для їх повернення законному власнику?

Саме тому важливо перевіряти не лише законність початкового арешту, а й те, чи зберігається потреба в ньому надалі.

Практичний кейс Miller Law Firm: скасування арешту коштів за запитом Австрії

На практиці ми стикалися із ситуацією, коли в межах виконання запиту з Австрії під обмеження потрапили кілька десятків тисяч доларів української компанії.  Це як один із прикладів МПД.

Під час аналізу цієї справи та розробки стратегії захисту ключовими стали два процесуальні аргументи:

1. Запит вичерпав свою дію. Оцінивши зміст і стадію виконання іноземного звернення, ми встановили, що воно фактично вже виконало свою функцію. Тобто підстави для продовження обмежень відпали, хоча кошти й далі залишалися заблокованими.
2. Відсутність статусу речових доказів. Вилучені кошти не мали ознак речових доказів за українським законодавством, не підлягали передачі за кордон, а правових механізмів для їхньої конфіскації в цій ситуації взагалі не існувало.

Визнання того, що іноземний запит уже виконано – це вирішальний аргумент для відновлення прав бізнесу на активи. Безпідставне блокування коштів не має ставати додатковим тиском на підприємства. В умовах війни український бізнес і без того щодня долає критичні ризики, а збереження його платоспроможності – це, зрештою, питання робочих місць і сплачених до бюджету податків.

Рекомендації для компаній, які працюють з іноземними елементами

Міжнародна правова допомога є важливою для боротьби з транскордонною злочинністю. Проте співпраця держав не повинна відбуватися коштом процесуальних гарантій бізнесу. Іноземний запит не звільняє українські правоохоронні та судові органи від відповідальності за законність власних рішень.

— Здійснюйте поглиблений комплаєнс контрагентів. Походження коштів та репутація іноземних партнерів часто стають тригером для звернення іноземних органів.

— Аналізуйте процесуальні підстави. У разі накладення арешту важливо дослідити не лише ухвалу українського суду, а й текст і статус первинного іноземного запиту.

– Відстежуйте статус справи за кордоном. Якщо розслідування в іноземній країні зупинено, завершено або щодо вашої компанії відсутні претензії – це головний доказ для відновлення прав на активи в Україні.