Штучний інтелект у фармацевтиці і чому він змінює доступ до лікування
Демографічна криза в Україні набула катастрофічних масштабів. За різними оцінками, населення країни скоротилося з понад 40 мільйонів до приблизно 30−32 мільйонів людей — через загибель на фронті, вимушену міграцію, падіння народжуваності та зростання смертності.
Наталія Барановська
керівниця Sanofi в Україні
У такій ситуації кожна врятована людина має значення. Це не метафора і не гучна фраза. Це питання майбутнього держави: її людського капіталу, економіки, обороноздатності та здатності відновлюватися після війни.
Саме тому розмова про медицину сьогодні не може зводитися лише до лікарень, ліків чи фінансування. Україні потрібна система охорони здоров’я, яка здатна працювати швидше, точніше й ефективніше навіть в умовах обмежених ресурсів. І саме тут цифровізація та штучний інтелект перестають бути технологічними трендами. Вони стають інструментами, які можуть допомогти лікарям ухвалювати кращі рішення, пацієнтам — швидше отримувати допомогу, а системі — раціональніше використовувати ресурси.
Я працюю в Sanofi майже десять років. За цей час бачила, як система охорони здоров’я в Україні змінювалася докорінно. Медична реформа, розвиток електронної системи охорони здоров’я, поява нових цифрових сервісів і зміна підходів до управління даними поступово створили основу, на якій сьогодні можуть розвиватися складніші технологічні рішення.
Саме тому важливо, що на форумах МОЗ дедалі більше уваги приділяється технологіям і штучному інтелекту. Українські стартапи вже демонструють медичні інформаційні системи, рішення для діагностики на основі ШІ, зокрема для виявлення ретинопатії в групах ризику, цифрові інструменти для лікарів і пацієнтів, системи оцифрування медичних записів. Держава підтримує ці ініціативи й надає їм майданчик для розвитку. Це важливо, бо без участі держави, медичної спільноти й бізнесу такі рішення залишаються окремими проєктами, а не частиною системних змін.
Глобальна фармацевтична індустрія рухається в тому самому напрямі. У Sanofi ми також зробили ставку на штучний інтелект і цифровізацію як на один із центральних елементів стратегії розвитку. Кілька років тому компанія оголосила про трансформацію з традиційної фармацевтичної компанії в R&D-орієнтовану AI-powered біофармацевтичну компанію.
Фото: Sanofi
На перший погляд різниця може здатися лише словесною, але насправді вона фундаментальна.
Традиційна фармацевтична компанія використовує технології як інструмент. AI-powered компанія вбудовує їх у саму основу процесів — від першої наукової гіпотези до моменту, коли пацієнт отримує ліки. У такій моделі штучний інтелект не є додатковою функцією. Він допомагає змінювати те, як компанія працює з даними, проводить дослідження, планує клінічні випробування й ухвалює рішення.
На практиці це означає створення Sanofi AI Foundry — внутрішньої платформи, де команди з різних напрямів, від дослідження захворювань до клінічних випробувань, працюють зі спільними цифровими інструментами. Йдеться не про окремий проєкт чи підрозділ, а про нову операційну модель компанії.
Ще у 2021 році корпорація Sanofi на глобальному рівні уклала стратегічне партнерство зі Snowflake — однією з провідних хмарних платформ для роботи з даними. Його мета — централізувати та уніфікувати дані з усіх напрямів досліджень і розробок, щоб AI-моделі працювали з повною картиною, а не окремими фрагментами інформації. Це можна порівняти з різницею між лікарем, який бачить лише один аналіз, і лікарем, який має повну медичну історію пацієнта.
Також на глобальному рівні компанія співпрацює з Aily Labs — спеціалізованою AI-платформою. Спільними зусиллями було створено застосунок plai, який надає командам аналітику в реальному часі та допомагає ухвалювати рішення на основі актуальних даних.
На перший погляд усе це може здаватися далеким від українських реалій. Але це не так. Україна вже інтегрована у глобальний медичний простір: українські пацієнти потребують доступу до сучасних препаратів, українські лікарі працюють із міжнародними протоколами, а держава ухвалює рішення на основі доказової медицини та оцінки медичних технологій. Тому зміни, які відбуваються у глобальній фармі, прямо впливають і на Україну — на швидкість появи інновацій, якість доказової бази й можливість швидше відкривати доступ до нових методів лікування.
Фото: Sanofi
Як ШІ змінює процес створення ліків
Щоб зрозуміти, чому штучний інтелект змінює правила гри у фармацевтиці, варто подивитися на сам процес розробки нових препаратів.
Уявімо, що вчені виявили потенційну молекулярну мішень для лікування рідкісного захворювання. Від цього моменту до появи препарату на ринку зазвичай минає від 10 до 15 років, а витрати можуть сягати від 1 до 2,6 мільярда доларів. І це за умови, що все піде за планом.
Близько 90% молекул, які потрапляють у клінічні дослідження, зрештою не отримують схвалення. Це означає роки роботи та величезні інвестиції, які не приводять до результату.
Саме тут штучний інтелект відкриває нові можливості. Він допомагає перетворювати величезні масиви даних на знання, які дозволяють ухвалювати точніші рішення ще на ранніх етапах розробки. Для пацієнтів це означає не абстрактну «інноваційність», а потенційно швидший шлях від наукової ідеї до терапії.
Фото: Sanofi
Від даних до знань
Щороку у світі публікується понад мільйон наукових статей у сфері медицини та біології. Жоден дослідник фізично не здатен опрацювати навіть невелику частину цього масиву.
ШІ може не лише проаналізувати таку кількість інформації, а й виявити приховані зв’язки між дослідженнями, проведеними в різних країнах, різними командами та в різний час. Саме так можуть народжуватися нові гіпотези, які людина могла б не помітити.
Віртуальний скринінг
Традиційний пошук молекули-кандидата для нового препарату передбачає фізичне тестування тисяч або навіть десятків тисяч сполук у лабораторії.
ШІ дозволяє проводити віртуальний скринінг — комп’ютерне моделювання взаємодії мільйонів молекул із біологічними мішенями. Замість того щоб синтезувати і тестувати 100 тисяч сполук, можна спочатку відібрати 100 найперспективніших за допомогою алгоритмів і лише потім переходити до лабораторних досліджень.
Результат — скорочення часу на етапі відкриття молекули з 3−4 років до 1−2 років і економія десятків мільйонів доларів на кожному проєкті.
Фото: Sanofi
Предиктивне моделювання
Одна з найдорожчих проблем фармацевтики виникає тоді, коли препарат не демонструє очікуваної ефективності або безпеки вже на пізніх етапах клінічних досліджень.
На той момент компанія може витратити роки роботи і сотні мільйонів доларів.
ШІ допомагає виявляти потенційні ризики значно раніше. Аналізуючи дані попередніх досліджень, моделі можуть знаходити сигнали, які свідчать про можливі проблеми. Це не гарантує успіху, але суттєво знижує ризик дорогих невдач.
Інфографіка: Sanofi
Де ШІ вже може допомогти Україні
Для України це особливо важливо, бо наша система охорони здоров’я одночасно стикається з кількома викликами: наслідками війни, зростанням тягаря хронічних захворювань, обмеженими ресурсами та потребою швидше відкривати доступ до сучасного лікування. Тому питання не в тому, чи потрібен Україні штучний інтелект у медицині. Питання в тому, як відповідально й практично використати його там, де він може дати найбільший ефект.
Діабет
Хронічний стрес, постійні тривоги, порушення режиму харчування та сну призводять до зростання захворюваності на діабет і погіршення стану пацієнтів, які вже живуть із цим діагнозом.
За роки війни середній рівень глікованого гемоглобіну (HbA1c) в Україні зріс із 7,8% до 8,4%. Найвищі показники спостерігаються у східних і північних регіонах.
Діабет не чекає на завершення війни. Він прогресує щодня.
ШІ відкриває нові можливості для контролю захворювання — від персоналізованих схем лікування до цифрових інструментів підтримки лікарських рішень.
Sanofi має багаторічну глобальну експертизу у сфері діабету та активно впроваджує ШІ в навчальні програми для українських лікарів, цифрові рішення та ініціативи з підвищення обізнаності пацієнтів.
Рідкісні захворювання
В Україні тисячі дітей і дорослих живуть з орфанними захворюваннями.
Sanofi має значний міжнародний досвід розробки препаратів для таких пацієнтів, а використання штучного інтелекту дозволяє прискорювати і масштабувати цей процес.
Для сімей, які роками очікують на лікування своїх дітей, це має особливе значення. Ранній початок терапії часто визначає якість життя людини на десятиліття вперед.
Сьогодні ми також використовуємо можливості ШІ для прискорення підготовки матеріалів з оцінки медичних технологій для інноваційних препаратів у сфері рідкісних захворювань. Це дозволяє швидше аналізувати великі обсяги даних, формувати доказову базу та працювати з науковою інформацією.
У результаті система охорони здоров’я може оперативніше відкривати доступ до нових методів лікування, а пацієнти — швидше отримувати необхідну терапію.
Фото: Sanofi
Відповідальний ШІ: етика як фундамент
Водночас штучний інтелект у медицині не можна сприймати як універсальне рішення без ризиків. Що більше він впливає на дослідження, клінічні процеси й управлінські рішення, то важливішими стають питання відповідальності.
Хто контролює алгоритми? Як захистити дані пацієнтів? Що відбувається, якщо система помиляється? Як гарантувати, що модель не відтворює упередження, закладені в даних?
Саме тому Sanofi використовує програму RAISE (Responsible AI at Sanofi for Everyone), яка визначає принципи відповідального застосування штучного інтелекту.
Відповідальність за результати. Кожне AI-рішення оцінюється не лише з точки зору технічної коректності, а й за його реальним впливом на пацієнтів, дослідників та систему охорони здоров’я.
Справедливість та етичність. Ми постійно перевіряємо моделі на наявність упереджень та систематичних помилок, щоб уникати дискримінаційних ефектів.
Надійність та безпека. Кожна AI-система проходить оцінку ризиків на всіх етапах життєвого циклу — від розробки до практичного застосування.
Прозорість та пояснюваність. Алгоритми мають бути зрозумілими не лише інженерам, а й лікарям та, наскільки це можливо, пацієнтам. Остаточне рішення завжди залишається за людиною.
Екологічна відповідальність. Ми враховуємо енергоспоживання AI-систем і прагнемо мінімізувати їхній вплив на довкілля.
Фото: Sanofi
ШІ для повоєнного відновлення
Ми всі думаємо про мирне майбутнє України. Але це майбутнє потребуватиме масштабного відновлення системи охорони здоров’я.
Попереду — тисячі пацієнтів, які потребуватимуть тривалої реабілітації, виклики у сфері ментального здоров’я, відновлення зруйнованої інфраструктури та подолання дефіциту медичних кадрів.
Відновити систему за старими моделями буде неможливо. Не вистачить ні грошей, ні людей, ні часу.
Саме тому цифровізація, телемедицина, підтримка клінічних рішень за допомогою ШІ та автоматизація адміністративних процесів мають стати не додатком до відновлення, а його частиною. Вони дозволять робити більше навіть за обмежених ресурсів і допоможуть будувати систему, орієнтовану не лише на реагування, а й на профілактику, ранню діагностику та доступність лікування.
Інвестиції у цифровізацію та штучний інтелект сьогодні — це не витрати на майбутнє «колись потім». Це вкладення в систему охорони здоров’я, яка має витримати навантаження війни, підтримати пацієнтів зараз і стати сильнішою після перемоги.
У Sanofi ми продовжуємо інвестувати в глобальні AI-ініціативи, результати яких впливають на доступність інноваційних препаратів в Україні та швидкість доступу до них. Ми підтримуємо цифрові проєкти, зокрема у сферах діабету та рідкісних захворювань, де наша експертиза є особливо вагомою.
Але жодна компанія не здатна самостійно змінити систему охорони здоров’я країни. Для цього потрібні спільні зусилля держави, бізнесу, медичної спільноти та суспільства.
