Понад половина компаній високо оцінює рівень безбар’єрності у своєму бізнесі – опитування EBA та UKRSIBBANK BNP Paribas Group  

05/ 10/ 2026

Прослухати онлайн Зупинити   44% компаній оцінюють рівень безбар’єрності у своїй компанії як високий, ще 11% — як дуже високий. Водночас 22% респондентів характеризують його як середній, а 23% — як низький або дуже низький.  Такими є висновки опитування “Індекс безбар’єрності”, яке провела Європейська Бізнес Асоціація за підтримки UKRSIBBANK BNP Paribas Group серед членських компаній асоціації щодо рівня впровадження принципів безбар’єрності.  Переглянути презентацію Попри переважно позитивні оцінки, системний підхід до безбар’єрності поки що впроваджений не в усіх компаніях. Так, затверджену політику безбар’єрності мають 41% опитаних компаній, а окремий бюджет на відповідні заходи передбачають 47% респондентів.  Більшість опитаних компаній (92%) мають фізичні офіси, магазини чи інші локації. При цьому аудит фізичної доступності вже проводили 65% бізнесів.  Рівень фізичної доступності своїх просторів 38% компаній оцінюють як високий, 21% — як середній. Водночас 32% визнають, що доступність залишається низькою або дуже низькою. Лише 9% вважають свої простори повністю безбар’єрними відповідно до принципів універсального дизайну та вимог державних будівельних норм.  Додатковим бар’єром для модернізації інфраструктури є орендовані приміщення. Майже половина компаній (46%) зазначають, що саме власники будівель обмежують можливість адаптації простору.  Третина компаній (31%) високо оцінюють рівень цифрової доступності бізнесу, з них 5% зазначають, що цифрова доступність повністю інтегрована у всі продукти та сервіси відповідно до міжнародних стандартів. 27% респондентів оцінюють її рівень як середній, тоді як 42% визнають низький або дуже низький рівень цифрової доступності.   37% опитаних компаній оцінюють рівень адаптації рекрутингових процесів та робочого середовища для людей з різними потребами як високий, ще 15% — як дуже високий. Разом із тим 22% визнають, що ці процеси залишаються недостатньо адаптованими.  При цьому 76% компаній забезпечують розумне пристосування робочих місць для співробітників у разі потреби.  Також більшість бізнесів уже використовують безбар’єрну мову: у зовнішніх комунікаціях — 64% компаній, у внутрішніх — 60%.  37% компаній оцінюють доступність своїх продуктів і сервісів як високу, ще 9% — як дуже високу. Водночас майже третина бізнесів повідомляє про низький або дуже низький поточний рівень врахування потреб різних груп клієнтів.  63% компаній планують посилювати напрям безбар’єрності протягом наступного року. Більшість респондентів (72%) зазначає, що прагне впроваджувати рішення універсально — однаково для всіх категорій користувачів, а не лише для окремих цільових груп.  Якщо компанії фокусуються на певних категоріях, то найчастіше йдеться про людей з фізичними порушеннями, людей старшого віку, осіб із тимчасовими порушеннями мобільності, людей із порушеннями слуху, зору чи мовлення, а також людей із ПТСР.   Серед основних перешкод для впровадження безбар’єрності бізнес найчастіше називає складність адаптації фізичного простору та інфраструктури (71%), нестачу фінансування (44%), недостатню експертизу (29%), а також недостатній внутрішній пріоритет і відсутність державних стимулів (по 23%).  Найбільш пріоритетними напрямами компанії визначають фізичну безбар’єрність, економічну доступність, що охоплює HR та працевлаштування, інформаційну та цифрову безбар’єрність.  Водночас саме фізична доступність залишається напрямом, у запровадженні якого компанії стикаються з найбільшими труднощами — про це повідомили 66% респондентів.  Для прискорення впровадження безбар’єрності компаніям можуть допомогти практичні рекомендації та чек-листи, приклади успішних кейсів інших компаній, консультації експертів, фінансові інструменти й грантові програми. Також бізнес відзначає важливість податкових стимулів, державних вимог та навчання команд.  6% компаній фіксують розширення клієнтської бази завдяки впровадженню принципів доступності, ще 17% відзначають частковий позитивний вплив. Водночас 17% не бачать такого ефекту, а більшість (60%) поки що не оцінювали вплив впровадження безбар’єрності на зростання аудиторії.  Поки що майже половина компаній (46%) ще не оцінювали співвідношення витрат і результатів від впровадження безбар’єрності. Водночас 45% вже вважають такі інвестиції повністю або частково виправданими, і лише 9% не вважають їх виправданими.   Для інформації  Опитування проводилося серед членських компаній Європейської Бізнес Асоціації. Участь у дослідженні взяли 87 респондентів, серед яких 70% представляють великі підприємства, 23% — середні та 7% — малі компанії.  Найбільше серед учасників — представників банківського та фінансового сектору, роздрібної торгівлі, агропромислового комплексу, автомобільної галузі, ІТ та телекомунікацій.   Серед респондентів переважають HR-фахівці (39%), топменеджмент (25%) та ESG-фахівці (15%).  Партнер дослідження у 2026 році — UKRSIBBANK BNP Paribas Group.  

44% компаній оцінюють рівень безбар’єрності у своїй компанії як високий, ще 11% — як дуже високий. Водночас 22% респондентів характеризують його як середній, а 23% — як низький або дуже низький. 

Такими є висновки опитування “Індекс безбар’єрності”, яке провела Європейська Бізнес Асоціація за підтримки UKRSIBBANK BNP Paribas Group серед членських компаній асоціації щодо рівня впровадження принципів безбар’єрності. 

Переглянути презентацію

Попри переважно позитивні оцінки, системний підхід до безбар’єрності поки що впроваджений не в усіх компаніях. Так, затверджену політику безбар’єрності мають 41% опитаних компаній, а окремий бюджет на відповідні заходи передбачають 47% респондентів. 

Більшість опитаних компаній (92%) мають фізичні офіси, магазини чи інші локації. При цьому аудит фізичної доступності вже проводили 65% бізнесів. 

Рівень фізичної доступності своїх просторів 38% компаній оцінюють як високий, 21% — як середній. Водночас 32% визнають, що доступність залишається низькою або дуже низькою. Лише 9% вважають свої простори повністю безбар’єрними відповідно до принципів універсального дизайну та вимог державних будівельних норм. 

Додатковим бар’єром для модернізації інфраструктури є орендовані приміщення. Майже половина компаній (46%) зазначають, що саме власники будівель обмежують можливість адаптації простору. 

Третина компаній (31%) високо оцінюють рівень цифрової доступності бізнесу, з них 5% зазначають, що цифрова доступність повністю інтегрована у всі продукти та сервіси відповідно до міжнародних стандартів. 27% респондентів оцінюють її рівень як середній, тоді як 42% визнають низький або дуже низький рівень цифрової доступності.  

37% опитаних компаній оцінюють рівень адаптації рекрутингових процесів та робочого середовища для людей з різними потребами як високий, ще 15% — як дуже високий. Разом із тим 22% визнають, що ці процеси залишаються недостатньо адаптованими. 

При цьому 76% компаній забезпечують розумне пристосування робочих місць для співробітників у разі потреби. 

Також більшість бізнесів уже використовують безбар’єрну мову: у зовнішніх комунікаціях — 64% компаній, у внутрішніх — 60%. 

37% компаній оцінюють доступність своїх продуктів і сервісів як високу, ще 9% — як дуже високу. Водночас майже третина бізнесів повідомляє про низький або дуже низький поточний рівень врахування потреб різних груп клієнтів. 

63% компаній планують посилювати напрям безбар’єрності протягом наступного року. Більшість респондентів (72%) зазначає, що прагне впроваджувати рішення універсально — однаково для всіх категорій користувачів, а не лише для окремих цільових груп. 

Якщо компанії фокусуються на певних категоріях, то найчастіше йдеться про людей з фізичними порушеннями, людей старшого віку, осіб із тимчасовими порушеннями мобільності, людей із порушеннями слуху, зору чи мовлення, а також людей із ПТСР.  

Серед основних перешкод для впровадження безбар’єрності бізнес найчастіше називає складність адаптації фізичного простору та інфраструктури (71%), нестачу фінансування (44%), недостатню експертизу (29%), а також недостатній внутрішній пріоритет і відсутність державних стимулів (по 23%). 

Найбільш пріоритетними напрямами компанії визначають фізичну безбар’єрність, економічну доступність, що охоплює HR та працевлаштування, інформаційну та цифрову безбар’єрність. 

Водночас саме фізична доступність залишається напрямом, у запровадженні якого компанії стикаються з найбільшими труднощами — про це повідомили 66% респондентів. 

Для прискорення впровадження безбар’єрності компаніям можуть допомогти практичні рекомендації та чек-листи, приклади успішних кейсів інших компаній, консультації експертів, фінансові інструменти й грантові програми. Також бізнес відзначає важливість податкових стимулів, державних вимог та навчання команд. 

6% компаній фіксують розширення клієнтської бази завдяки впровадженню принципів доступності, ще 17% відзначають частковий позитивний вплив. Водночас 17% не бачать такого ефекту, а більшість (60%) поки що не оцінювали вплив впровадження безбар’єрності на зростання аудиторії. 

Поки що майже половина компаній (46%) ще не оцінювали співвідношення витрат і результатів від впровадження безбар’єрності. Водночас 45% вже вважають такі інвестиції повністю або частково виправданими, і лише 9% не вважають їх виправданими.  

Для інформації 

Опитування проводилося серед членських компаній Європейської Бізнес Асоціації. Участь у дослідженні взяли 87 респондентів, серед яких 70% представляють великі підприємства, 23% — середні та 7% — малі компанії. 

Найбільше серед учасників — представників банківського та фінансового сектору, роздрібної торгівлі, агропромислового комплексу, автомобільної галузі, ІТ та телекомунікацій.  

Серед респондентів переважають HR-фахівці (39%), топменеджмент (25%) та ESG-фахівці (15%). 

Партнер дослідження у 2026 році — UKRSIBBANK BNP Paribas Group.