Global Outlook 2026: якою буде нова економіка України

18/ 09/ 2026

Прослухати онлайн Зупинити   Нова економіка України – такою була головна тема цьогорічного заходу Global Outlook, яким Європейська Бізнес Асоціація традиційно розпочинає бізнес-сезон.   Під ворожими ударами українська економіка трансформується та адаптується. Тож якою вона буде за рік-три-п’ять? У що інвестують компанії? Та головне – як втриматися та вийти з війни з більш загартованими ринками? Ці та інші питання ми задали керівникам найбільших бізнесів в Україні. Розмови про майбутнє неможливі без врахування поточних викликів, одним з яких є посилені удари по бізнес-активах. Українські та іноземні інвестори потребують гарантії капіталу, щоб реалізовувати проєкти в Україні, не чекаючи завершення війни. Що може запропонувати їм держава – говорили з міністром економіки та довкілля України Олександром Кравченком.   За словами Олександра Кравченка, відбудова України може стати одним із найбільших інвестиційних проєктів. Водночас готуватися до цього необхідно вже зараз: відкривати ринки для пріоритетних секторів, залучати міжнародних партнерів та готувати проєкти до інвестування. «Водночас ми маємо бути свідомими реалій: блокування експорту, розрив логістичних ланцюгів, ворожі атаки. Тому наш основний фокус сьогодні – як підтримати бізнес. Можливості державного бюджету обмежені, але ми плануємо дати бізнесу додатковий ресурс через пільгове кредитування та розширення програм відшкодування збитків. До того ж потрібен більш ємний інструмент страхування, щоб додати впевненості потенційним інвесторам. Разом з тим він потребуватиме бюджетних компенсаторів», – зазначив міністр. Панель 1. Бізнес і капітал  Водночас бізнес уже сьогодні приймає інвестиційні рішення, виходячи з реалій війни. Томаш Фіала, CEO Dragon Capital, зазначив, що горизонт інвестиційних рішень компанії становить до 12 років. Нещодавно Dragon Capital залучила більше 600 млн євро у три нові фонди, з яких 90 млн євро – кошти Dragon Capital, решта – міжнародних організацій розвитку. «Ми вкладаємо кошти та будуємо фінансові розрахунки з очікуванням тривалої війни», – зазначив Томаш. Серед напрямів, які сьогодні Dragon Capital розглядає як перспективні для інвестицій, він назвав інфраструктуру – енергетичну, транспортну та цифрову, а також МСБ, зокрема послуги, фінансовий сектор, IT та виробництво. За його словами, страхування військових ризиків – це важливий інструмент для бізнесу, однак механізм фінансування залишається дискусійним питанням. Роман Янович, генеральний директор Nestlé в Україні та Молдові, також зазначив, що базовий сценарій компанії передбачає продовження війни. Водночас Nestlé продовжує інвестувати та розвиватися в Україні: компанія має чотири заводи, і ще у 2022 році оголосила про інвестиції в нове виробництво. «Ми не компанія, що виживає – ми компанія, що інвестує та розвивається», – підкреслив Роман. За його словами, страхування військових ризиків – довгоочікуваний для бізнесу інструмент, водночас ідея підвищення ПДВ як компенсатора для програми матиме негативний вплив на споживання.    Серед ключових викликів він назвав дефіцит людей. Компанія відповідає на цей виклик через автоматизацію та використання штучного інтелекту. Зокрема, Nestlé вже використовує в Україні AI-агента, який допомагає мерчендайзерам під час польових візитів і надає зворотний зв’язок у реальному часі.   Олександр Комаров, CEO Київстар, окремо наголосив на ролі інфраструктури та ринку капіталу. За його словами, саме стійкість української інфраструктури значною мірою визначатиме, як країна пройде наступну зиму. Водночас значні зміни в інфраструктурі потребують часу – від кількох місяців до року і більше.   Київстар також підтримує розвиток довгострокових інвестиційних інструментів в Україні. Нещодавно стало відомо, що компанія планує вивести свої акції на український ринок. На думку Олександра, Україні необхідно розвивати більш диверсифікований ринок капіталу. Говорячи про страхування військових ризиків, Олександр Комаров зазначив, що нинішні механізми працюють недостатньо ефективно, а страхування для бізнесу залишається дорогим і складним з точки зору отримання виплат. Водночас, на його думку, білий бізнес несе втрати також і через велику частку сірого ринку та регуляторний тиск.    Питання адаптації державної політики до умов війни порушив Олександр Фаркош, генеральний директор JTI Україна. «Сьогодні бізнесу недостатньо, щоб його просто слухали. Нам важливо, щоб нас чули. В умовах війни державна політика має бути достатньо гнучкою, щоб оперативно реагувати на нові виклики та підтримувати економічну стійкість країни», – зазначив він. Тютюнова галузь очікує відтермінування впровадження неготової системи е-Акциз та збереження можливості використання паперової акцизної марки, а також можливість замовлення імпортних акцизних марок і дозвіл на заміщення продукції, знищеної внаслідок війни, без повторної сплати вже сплаченого акцизного податку. «Ми не просимо про послаблення контролю. Ми просимо про рішення, які дозволять бізнесу продовжувати працювати, зберігати виробництво, сплачувати податки та підтримувати економіку України в умовах війни», – додав він. Під час Global Outlook також презентували результати дослідження Європейської Бізнес Асоціації «Прогнози бізнесу». У 2027 році:  39% компаній прогнозують негативну динаміку розвитку бізнесу, ще 34% не очікують змін, тоді як 27% розраховують на позитивну динаміку; Середній курс долара у бюджетах на 2027 рік – 49 грн; 3% компаній мають намір реалізовувати нові масштабні інвестиційні проєкти, а 48% – фінансуватимуть соціальні ініціативи.  За оцінками Dragon Capital, блокада чорноморських портів, що триває з середини липня, призведе до скорочення реального ВВП на 1,5в.п.в річному вимірі, з них 0,6в.п. припаде на поточний рік. З огляду на блокаду та на стрімке руйнування росією бізнес-активів і критичної інфраструктури в останні місяці, економіка навряд чи продемонструє зростання в цьому і наступному роках, попри швидкий розвиток виробництва вітчизняним ОПК.    Також блокада портів та руйнування бізнес-активів призведуть до скорочення експортних надходжень на 5–6 млрд доларів США цього року, розширивши зовнішньоторговельний дефіцит до рекордних 63 млрд доларів США або 28% ВВП. Проте, в Dragon Capital очікують, що зовнішню стабільність буде збережено, оскільки НБУ накопичив значні міжнародні резерви обсягом близько 50 млрд доларів. Тож за умови збереження зовнішньої підтримки партнерами ризик неконтрольованої девальвації гривні залишається низьким.    Панель 2. Індустрії та технології майбутнього    Друга панель була присвячена тому, як штучний інтелект, роботизація та автоматизація впливатимуть на бізнес у найближчі роки. Серед спікерів: Іван Погребняк, головний бізнес-директор Master of Code Global; Дмитро Литвинюк, директор із продукту Deus Robotics; Людмила Денесюк, директорка з управління ланцюгом постачання «Дарниці».   Учасники дискусії наголосили, що ШІ варто сприймати не лише як інструмент для оптимізації окремих завдань, а як технологію, що здатна змінювати саму логіку роботи компанії. Йдеться про пошук нових точок створення цінності та побудову робочих процесів навколо можливостей технології. Водночас людина залишається ключовим елементом цієї системи — саме вона визначає логіку процесів, контролює рішення та відповідає за їхні результати.   Окрему увагу приділили роботизації. А ключовими факторами, які визначають доцільність її впровадження, назвали: економічну ефективність та окупність інвестицій, гнучкість роботизованих рішень і можливість їхньої інтеграції в наявну систему компанії.     Прикладом такого підходу стала фармацевтична галузь. Через специфіку виробництва та високі вимоги до якості й простежуваності лікарських засобів компанії працюють із великими масивами даних, які необхідно швидко аналізувати для прогнозування та прийняття рішень. Автоматизація та ШІ вже використовуються для цих завдань, а окремі складські процеси можуть працювати практично без залучення людей. Водночас досвід впровадження таких технологій показує важливість залучення працівників ще на етапі налаштування процесів — це допомагає командам швидше адаптуватися до нових підходів.   Панель 3. Інфраструктура та суспільно важливі послуги    Учасники третьої панелі говорили про автономний транспорт, автоматизацію медичних процесів та найважливіше — про необхідність створення умов для безпечного впровадження таких рішень. Серед спікерів: Сергій Гришков, CEO Uklon; Марина Ігнатенко, фінансова директорка Scania Ukraine; Євген Донець, CEO Helsi; Сергій Гонтар, генеральний директор Philips Ukraine.   Одним із прикладів технологій, які вже пройшли етап тестування, є безпілотне керування транспортом. Компанії працюють над рішеннями, у яких водій може дистанційно контролювати автомобілем. Експерти наголосили, що технологічні можливості для масштабування вже існують, однак повноцінне використання driverless-технології на дорогах загального користування потребує врегулювання на рівні держави.   Автономні технології також можуть використовуватися у вантажних перевезеннях. Зокрема, такі рішення вже працюють на гірничодобувних об’єктах в Австралії. Крім підвищення ефективності, ця технологія може давати й економічний ефект — зокрема, завдяки зниженню витрат палива. Учасники панелі також звернули увагу на потенціал України перетворити виклики воєнного часу на основу для довгострокового технологічного розвитку. Адже саме автономний транспорт стати одним із елементів більш стійкої логістичної системи України.   Окремий блок дискусії стосувався цифровізації системи охорони здоров’я. Учасники погодилися, що технології та ШІ не мають на меті замінити лікаря, натомість їхнє завдання — зменшити навантаження на медичних працівників. Робота з великими масивами медичних даних також може допомагати лікарям швидше отримувати необхідну інформацію, проводити комплексніший аналіз та приймати більш обґрунтовані рішення.    Водночас цифрова трансформація суспільно важливих послуг неможлива без належного захисту даних.Тому поряд із розвитком технологій експерти наголосили на необхідності відповідного регуляторного середовища, яке дозволятиме впроваджувати інновації, забезпечуючи належні стандарти безпеки.   Асоціація дякує спікерам та учасникам за те, що долучилися до події. Окрему вдячність висловлюємо головним партнерам заходу: Київстар, OTP Bank, Nestlé, JTI Україна, а також соціальному партнеру БФ “Благомай”.

«Водночас ми маємо бути свідомими реалій: блокування експорту, розрив логістичних ланцюгів, ворожі атаки. Тому наш основний фокус сьогодні – як підтримати бізнес. Можливості державного бюджету обмежені, але ми плануємо дати бізнесу додатковий ресурс через пільгове кредитування та розширення програм відшкодування збитків. До того ж потрібен більш ємний інструмент страхування, щоб додати впевненості потенційним інвесторам. Разом з тим він потребуватиме бюджетних компенсаторів», – зазначив міністр.

«Ми вкладаємо кошти та будуємо фінансові розрахунки з очікуванням тривалої війни», – зазначив Томаш. Серед напрямів, які сьогодні Dragon Capital розглядає як перспективні для інвестицій, він назвав інфраструктуру – енергетичну, транспортну та цифрову, а також МСБ, зокрема послуги, фінансовий сектор, IT та виробництво. За його словами, страхування військових ризиків – це важливий інструмент для бізнесу, однак механізм фінансування залишається дискусійним питанням.

«Ми не компанія, що виживає – ми компанія, що інвестує та розвивається», – підкреслив Роман.

«Сьогодні бізнесу недостатньо, щоб його просто слухали. Нам важливо, щоб нас чули. В умовах війни державна політика має бути достатньо гнучкою, щоб оперативно реагувати на нові виклики та підтримувати економічну стійкість країни», – зазначив він.

«Ми не просимо про послаблення контролю. Ми просимо про рішення, які дозволять бізнесу продовжувати працювати, зберігати виробництво, сплачувати податки та підтримувати економіку України в умовах війни», – додав він.

• 39% компаній прогнозують негативну динаміку розвитку бізнесу, ще 34% не очікують змін, тоді як 27% розраховують на позитивну динаміку;
• Середній курс долара у бюджетах на 2027 рік – 49 грн;
• 3% компаній мають намір реалізовувати нові масштабні інвестиційні проєкти, а 48% – фінансуватимуть соціальні ініціативи.