Криптовалюта під арештом: що означає перша передача USDT в управління АРМА для бізнесу та власників цифрових активів

Автор: Тарас Мірошниченко, керівник практики міжнародного корпоративного права та фінтех “Приходько та партнери”

Україна вперше передала арештовані криптоактиви в управління АРМА. Що це означає для бізнесу, власників цифрових активів, AML-перевірок, кримінальних проваджень та майбутнього регулювання криптовалюти в Україні.

Україна отримала перший практичний прецедент передачі арештованих криптоактивів в управління державі. За повідомленням АРМА, на офіційний криптогаманець Агентства надійшло понад 8,3 млн USDT, що становить понад 372 млн грн. Активи були арештовані в межах кримінального провадження щодо міжнародного хакерського угруповання.

Для бізнесу цей кейс важливий не лише як новина про гучне кримінальне провадження. Він демонструє, що криптоактиви в Україні поступово стають повноцінним об’єктом кримінального процесу: їх можуть ідентифікувати, арештовувати, передавати в управління, зберігати та в подальшому використовувати для компенсації шкоди або стягнення в дохід держави після остаточного судового рішення.

Інакше кажучи, криптовалюта більше не виглядає для держави як “актив десь у блокчейні”. Вона стає майном, з яким правоохоронні органи, суди та АРМА навчаються працювати практично. Доволі очікувано: валізи з готівкою теж колись були технологічною інновацією, просто менш зручною для блокчейн-аналітики.

Ключові моменти

• Передача криптовалюти в управління АРМА не є конфіскацією та не означає переходу права власності до держави.
• Арешт криптоактиву має поєднувати юридичне рішення суду з фактичним технічним контролем над активом.
• Головні ризики пов’язані із приватними ключами, custody-інфраструктурою, оцінкою вартості та доказуванням походження коштів.
• Для бізнесу це сигнал посилити AML/KYC, документування source of funds/source of wealth та внутрішні політики роботи з криптоактивами.
• Законодавче регулювання процедур вилучення, зберігання, оцінки, конвертації та повернення арештованих цифрових активів може бути додатково деталізоване.

Таблиця: основні юридичні аспекти першого кейсу АРМА

Питання	Юридичне значення	Ризик для бізнесу	Що варто зробити
Статус активу	Йдеться про арештоване майно, а не про остаточну конфіскацію.	Можлива плутанина між блокуванням, арештом, управлінням і конфіскацією.	Коректно визначати процесуальний статус активу та підставу обмеження прав.
Технічний контроль	Судове рішення має супроводжуватися фактичним контролем над гаманцем або біржовим акаунтом.	Юридичний арешт може бути неефективним без доступу до ключів або блокування активу.	Зберігати підтвердження ownership, історію доступів, біржові дані та транзакційні докази.
Custody та безпека	Зберігання криптоактивів залежить від приватних ключів, multisig, резервних процедур та аудиту.	Втрата ключа або компрометація доступу може означати фактичну втрату активу.	Запровадити політики зберігання ключів, розподілу доступу та incident response.
Оцінка вартості	Навіть стейблкоїни мають ринкові, санкційні, емітентські та ліквіднісні ризики.	Спір щодо вартості активу, збитків або моменту оцінки.	Фіксувати дату, джерела оцінки, ринкові курси та ліквідність активу.
AML та походження коштів	У справах з криптовалютою критичною є історія походження активу та ланцюг транзакцій.	Блокування біржею, банком або правоохоронним органом через high-risk exposure.	Підготувати SoF/SoW-документи, blockchain analytics, договори, інвойси, tax reports.
Права власника та потерпілих	Арешт не скасовує права власника, третіх осіб або потерпілих.	Можливі спори щодо належності активу та порядку компенсації шкоди.	Заздалегідь готувати правову позицію, докази добросовісності та документи щодо власності.

Передача в управління АРМА — це не конфіскація

Перше, що потрібно чітко розмежувати: передача арештованих криптоактивів в управління АРМА не є конфіскацією. Конфіскація або спеціальна конфіскація можлива лише за наявності відповідного судового рішення. На етапі арешту й передачі активу в управління держава не стає повноцінним власником такого активу і не може розглядати його як звичайний бюджетний ресурс.

Арешт майна в кримінальному провадженні є тимчасовим обмеженням права власника або іншої особи на відчуження, розпорядження та/або користування майном. Його завдання — запобігти приховуванню, відчуженню, перетворенню або втраті активу. У випадку криптовалюти це особливо важливо, оскільки цифровий актив може бути переміщений за лічені хвилини.

Передача в управління АРМА означає, що держава має забезпечити збереження активу або його економічної вартості до моменту остаточного рішення у кримінальному провадженні. Саме тому юридично некоректно говорити, що держава “забрала криптовалюту собі”. Правильніше: арештовані криптоактиви передані в управління уповноваженому державному органу.

Чому криптоактиви складніше арештовувати, ніж класичне майно

Класичні активи мають зрозумілу правову та технічну інфраструктуру. Нерухомість обліковується в реєстрах, корпоративні права — у державних та корпоративних документах, банківські кошти — на рахунках фінансових установ.

Криптоактиви існують інакше. Фактичний контроль над ними залежить не лише від судового рішення, а й від доступу до приватного ключа, seed-фрази, апаратного гаманця, біржового акаунта, мультипідпису або іншого механізму управління адресою в блокчейні.

Тому юридичний арешт криптовалюти без фактичного технічного контролю може залишатися формальним. Якщо актив не переведено на контрольований гаманець, не заблоковано на біржі або не забезпечено доступ до відповідного ключа, ризик його подальшого виведення залишається високим.

Основні юридичні виклики нового прецеденту

Ідентифікація активу. У справах щодо криптовалюти недостатньо встановити, що на певному гаманці є активи. Потрібно довести, чому саме ці активи пов’язані з кримінальним правопорушенням, підозрюваними, потерпілими або конкретним ланцюгом транзакцій. Для цього мають значення blockchain analytics, дані бірж, KYC-матеріали, IP-логи, історія входів до акаунтів, рух коштів через міксери, DeFi-протоколи та cross-chain bridges.

Зберігання приватних ключів. Криптоактив не можна покласти до сейфа у звичному сенсі. Його безпека залежить від того, хто і як контролює приватні ключі. Для держави це створює окремий блок відповідальності: хто має доступ, як фіксується кожна дія, чи використовується multisig, чи є резервні копії, чи проводиться аудит безпеки та що відбувається у разі компрометації доступу.

Оцінка вартості. USDT є стейблкоїном, однак це не робить питання оцінки повністю автоматичним. Стейблкоїн не є банківським депозитом і не є грошовими коштами у класичному правовому розумінні. Його вартість залежить від емітента, резервів, ліквідності, санкційних ризиків, можливості блокування адреси та ринкової довіри.

Межі управління. АРМА має забезпечити збереження активу або його економічної вартості. Однак у випадку криптовалюти виникає питання: чи є “управлінням” просте зберігання на державному гаманці? Чи може АРМА конвертувати актив? Хто відповідає за збитки, якщо актив впав у ціні, був заблокований емітентом або втрачений через технічну помилку?

Що це означає для бізнесу

Для добросовісного бізнесу цей кейс є сигналом: криптоактиви більше не є “сірою зоною”, яку держава не може знайти або контролювати. Правоохоронні органи, АРМА та суди поступово формують практику роботи з цифровими активами як з майном, що може бути арештоване, передане в управління, конфісковане або використане для відшкодування шкоди.

Компаніям, які працюють з криптоактивами, варто мати належну документацію щодо походження коштів, структури володіння гаманцями, контрагентів, біржових акаунтів, внутрішніх політик AML/KYC, санкційного скринінгу та обліку транзакцій.

Власникам значних криптоактивів варто зберігати історію придбання, підтвердження джерел походження коштів, дані про біржі, договори, інвойси, OTC-угоди, tax reports, wallet ownership statements та інші документи, які можуть підтвердити законність походження активів.

Практичні рекомендації

• Провести аудит криптогаманців, біржових акаунтів і пов’язаних транзакцій.
• Зібрати документи, які підтверджують source of funds та source of wealth.
• Відокремити особисті криптоактиви від корпоративних активів.
• Перевірити контрагентів і вхідні транзакції на AML/sanctions risk.
• Не використовувати міксери, непрозорі обмінники або сервіси з високим ризиком.
• Підготувати внутрішню політику роботи з криптоактивами та процедуру реагування на запити банку, біржі або правоохоронного органу.

Контрольні питання: чи є у вас ризики щодо криптоактивів?

Якщо відповідь “так” хоча б на два питання, варто провести юридичний та AML-аудит. Ні, це ще не пожежа. Але дим уже варто перевірити.

Питання	Так	Ні	Що означає відповідь “Так”
Чи маєте ви значні криптоактиви без документального підтвердження джерела походження коштів?	☐	☐	Високий ризик запитів від банку, біржі, податкової або правоохоронних органів.
Чи використовувалися для операцій P2P, OTC, обмінники або гаманці без належної перевірки контрагента?	☐	☐	Можливий AML-ризик через контрагентів, санкційний exposure або зв’язок з high-risk wallets.
Чи змішуються особисті та корпоративні криптоактиви на одному гаманці або біржовому акаунті?	☐	☐	Складніше доводити власність, економічну суть операцій та податкову позицію.
Чи отримували ви запит від банку, біржі або платіжного сервісу щодо походження криптоактивів?	☐	☐	Потрібна структурована відповідь з доказами, а не хаотичний набір скріншотів.
Чи можуть ваші активи бути пов’язані з іноземними біржами, high–riskюрисдикціями або транскордонними переказами?	☐	☐	Виникають додаткові ризики блокування, міжнародного запиту або кримінально-процесуального арешту.

FAQ

Чи означає передача криптовалюти в управління АРМА, що держава стала її власником?

Ні. Передача в управління не є конфіскацією. До остаточного судового рішення актив залишається арештованим майном, а держава має забезпечити його збереження або збереження економічної вартості.

Чи можуть арештувати криптовалюту фізичної особи або компанії?

Так, якщо є передбачені законом підстави в межах кримінального провадження. Важливими є зв’язок активу з правопорушенням, доказова база, процесуальна процедура та фактична можливість контролю над активом.

Що є найслабшим місцем при арешті криптоактивів?

Технічний контроль. Якщо немає доступу до приватного ключа, біржового акаунта або механізму блокування активу, юридичне рішення може бути складно виконати на практиці.

Чи достатньо просто показати скріншоти з біржі для підтвердження походження коштів?

Зазвичай ні. Потрібні договори, інвойси, tax reports, історія транзакцій, підтвердження власності гаманця, документи щодо джерела коштів та, у складних випадках, blockchain analytics.

Чи є USDT безризиковим активом для державного зберігання?

Ні. USDT є стейблкоїном, але він залежить від емітента, резервів, ліквідності, ринкової довіри, санкційних обмежень та можливості блокування адрес.

Що робити бізнесу, який використовує криптовалюту?

Потрібно документувати походження активів, відокремлювати особисті та корпоративні гаманці, перевіряти контрагентів, мати AML/KYC-політики, зберігати історію транзакцій і мати план відповіді на запити банку, біржі або державного органу.

Як ми можемо допомогти

Юридична команда Prikhodko & Partners супроводжує питання, пов’язані з криптоактивами, AML/KYC, фінтех-регулюванням, міжнародними транзакціями, блокуванням активів, взаємодією з банками, біржами та державними органами.

• правовий аналіз походження криптоактивів;
• підготовка legal opinion щодо source of funds / source of wealth;
• супровід у разі блокування криптоактивів на біржі;
• підготовка відповідей на AML/KYC-запити банків, PSP, EMI та криптобірж;
• аналіз ризиків арешту або конфіскації цифрових активів;
• підготовка правової позиції у кримінальному провадженні;
• оскарження арешту майна або захист прав власника активів;
• підготовка AML Policy, Terms of Use, Risk Disclosure та інших документів для крипто- і фінтех-бізнесу.

Висновок

Перший кейс передачі арештованих USDT в управління АРМА є важливим сигналом для ринку. Україна поступово переходить від теоретичного обговорення криптоактивів до практичного застосування механізмів арешту, управління та потенційного повернення цифрових активів.

Для держави це тест на здатність працювати з новими видами майна технічно безпечно, процесуально коректно і прозоро. Для бізнесу — сигнал, що криптоактиви мають бути документовані, структуровані та підготовлені до AML-, податкових і правоохоронних перевірок.

Криптовалюта вже не є активом “поза системою”. Вона стає частиною кримінального процесу, фінансового моніторингу, судової практики та майбутнього регулювання цифрової економіки в Україні.