Кадровий голод у бізнесі: Анна Дерев’янко про те, чому жінки стануть ключем до відбудови України

31/ 03/ 2026

У межах кросплатформеного спецпроєкту про рівні можливості в Україні, який реалізують кілька медіа, SPEKA поспілкувалась з виконавчою директоркою Європейська Бізнес Асоціація Анною Дерев’янко. Говорили про реальний стан гендерної рівності в бізнесі, бар’єри для кар’єрного зростання та те, як війна змінює роль жінок в економіці. Анна Деревянко. виконавча директорка Європейської Бізнес Асоціації. Чи справді в українському бізнесі є рівні можливості. В українському бізнес-середовищі часто звучить теза, що “всі мають рівні можливості”. Наскільки це відповідає реальності, якщо дивитися на управлінські позиції та оплату праці? Мені здається, що за останні десятиліття українське бізнес-середовище стало значно прогресивнішим і все більше його представників оцінюють людей за професіоналізмом, а не статтю. Принаймні мені щастить бути в оточенні таких людей. Європейська Бізнес Асоціація сьогодні об’єднує майже тисячу компаній, які задають стандарти у багатьох напрямках. Що стосується рівних можливостей для кар’єрного розвитку, у багатьох наших компаній такі принципи не лише задекларовані, а й зафіксовані на рівні внутрішніх політик. Утім «середня температура» по країні показує, що такими підходами досі керуються далеко не всі. Згідно з даними UN Women, жінки в Україні заробляють на 41,4% менше за чоловіків, а участь у ринку праці розподіляється так: 42,9% В українському бізнес-середовищі часто звучить теза, що “всі мають рівні можливості”. Наскільки це відповідає реальності, якщо дивитися на управлінські позиції та оплату праці? Тож доречно говорити не лише про рівні можливості, а й про рівні умови. Адже на додачу до кар’єри жінки набагато частіше за чоловіків мають “другу зміну” вдома з веденням побуту, вихованням дітей, доглядом за батьками через нерівномірний розподіл сімейних обов’язків. Подолання гендерних стереотипів – процес, який хотілося б, щоб українське суспільство пройшло швидше. Хоча це не завжди про стереотипи, адже сьогодні тисячі, а можливо й сотні тисяч жінок, чиї чоловіки на фронті, вимушено перебирають на себе відповідальність за сімейні справи чи бізнес. Які бар’єри для жінок у бізнесі сьогодні найменш очевидні, але найбільше впливають на кар’єрне зростання? За моїми спостереженнями, кар’єрне просування або можливості зростання найчастіше отримують ті, хто готовий пройти extra mile, тобто докласти більше зусиль і часу, ніж інші. Жінки часто опиняються у виборі між такою extra mile на роботі та часом із родиною. Іноді вибір на користь роботи може не підтримуватися чоловіком або іншими членами родини, що створює додатковий тиск. Чоловікам у цьому плані, на мою думку, легше: вони рідше стикаються з осудом чи тиском, якщо роблять акцент на кар’єрі. Навпаки, це тільки заохочується. Як війна змінила роль жінок у бізнесі. Як повномасштабна війна змінила роль жінок у бізнесі: це стійка трансформація чи вимушена адаптація? Думаю, що це і те, і інше. Зростання участі жінок у бізнесі та економічній активності – частина довготривалого тренду. Водночас повномасштабна війна стала каталізатором змін. Багато чоловіків долучилися до війська, а жінки перебрали на себе більшу відповідальність у тилу. Це також стало приводом для компаній і держави переглянути підходи до найму, зокрема активніше залучати жінок до «традиційно чоловічих» професій чи скасувати заборони, які раніше обмежували їх діяльність. Наприклад, був скасований перелік професій і робіт, який було заборонено виконувати жінкам. Як компанії-члени EBA сьогодні сприймають жіноче лідерство — як норму ринку чи все ще як виняток? Мені здається, що зі сприйняттям у нас вже все добре, а от над реалізацією ще можна попрацювати (посміхається - Авт.). Серед компаній-членів EBA кількість жінок на керівних посадах поступово зростає. Наразі у 24% наших компаній CEO – жінки, тоді як два роки тому цей показник був 22%. Серед членів правління EBA 6 з 16 – жінки, що наближається до 40%. У складні часи, як зараз, притаманна жінкам мультизадачність, гнучкість і креативність дуже затребувана компаніями. Тож жіноче лідерство сьогодні – це беззаперечна норма, і я сподіваюся, що жінок-лідерок у бізнесі ставатиме більше. Чи достатньо оцінювати лише професіоналізм. Коли бізнес каже “ми оцінюємо тільки професіоналізм”, чи не ігнорує він те, що у жінок і чоловіків часто різні стартові умови та доступ до можливостей? Це справді так, і я про це згадувала раніше. У жінок і чоловіків часто різні стартові умови – і це не завжди про бажання або таланти, а про соціальні очікування, сімейні обов’язки, можливість вкладати додатковий час і ресурси в роботу. Тому оцінка «тільки професіоналізм» може не відображати всієї картини. Компанії, які дійсно прагнуть підтримати жінок, створюють гнучкі умови, менторські програми та підтримку у балансі між роботою і сімейним життям, і це дає їм реальний шанс проявити свій потенціал. Де сьогодні найбільше проявляється “скляна стеля” — у великому бізнесі, МСБ чи підприємництві? Усюди є свої бар’єри та виклики. Але я вірю, що якщо фокусуватися на меті, багато працювати та любити свою роботу – то і успіх, і визнання обов’язково прийдуть. Я знаю багато жінок, які роблять блискучу кар’єру та мають філософію, що тільки sky is the limit. Це якщо вже ми говоримо про стелі (посміхається — Авт.). Чи готовий бізнес інвестувати в рівність. Чи готовий український бізнес інвестувати в політики рівних можливостей, якщо це потребує ресурсів, а не лише декларацій? Ще не на повну. За даними щорічного дослідження рівня інклюзивності українських організацій, лише 12–14% компаній в Україні мають реальні DEI-програми (diversity, equity, and inclusion). Але є ті, хто працює системно – це міжнародні та частина великих українських компаній. Міжнародні компанії тут дещо попереду. Адже в них є певна тяглість у впровадженні цих практик та глобальні стандарти й гайдлайни, за якими вони рухаються. DEI у них – частина ESG, і це вже не дискусія, це вимога бізнесу й інвесторів. Українські компанії часто тільки на початку цих процесів і їхнього системного впровадження. Проте вони бачать вплив на мотивацію працівників, їхню залученість і загалом стійкість та продуктивність команд. Які підходи реально працюють краще за досвідом компаній ЄБА: квоти, внутрішні політики чи природна конкуренція? Квоти не вирішують проблему. Тут важливі зміна культури і майндсету. Коли компанія системно підтримує рівні умови, інтегрує принципи рівних можливостей у всі процеси, починаючи з прозорого рекрутингу, тоді жінки можуть реально рости і впливати на бізнес. Важливо, щоб це не було формальністю, а справжньою можливістю проявити свій потенціал. Відбудова країни потребуватиме жінок. Чи є в Україні галузі, де жінкам досі складніше запускати або масштабувати бізнес — і чому це досі не змінюється? Так, жінкам досі складніше реалізуватися в технічних професіях – машинобудування, інженерія, будівництво, енергетика, хімічна промисловість тощо. Тут досі живі стереотипи про «традиційно чоловічі» професії. Крім того, мало дівчат обирають STEM (Science, Technology, Engineering, Mathematics — Авт.) ще зі школи, адже освітня система часто стереотипно підштовхує дівчат до вивчення «гуманітарних» дисциплін, що згодом позначається на кількості спеціалісток. Виходить, що жінки недопредставлені саме у тих секторах, які є критично важливими для відбудови України. Відбудова потребуватиме подвоєного числа інженерів, енергетиків, технологів. Без жінок ця потреба не зможе бути закритою фізично. Якщо говорити прагматично: гендерна рівність для бізнесу сьогодні — це більше про цінності чи про економічний результат? Для бізнесу, як правило, важливі цифри. Інклюзивність і різноманітність реально покращують роботу команди: стабільність, продуктивність, якість рішень. До того ж це впливає на репутацію компанії на ринку, а репутація – це теж актив. Тобто гендерна рівність – це одночасно і цінності, і економічний результат. Джерело: медіа SPEKA

Говорили про реальний стан гендерної рівності в бізнесі, бар’єри для кар’єрного зростання та те, як війна змінює роль жінок в економіці.

Анна Дерев'янко виконавча директорка Європейської Бізнес Асоціації

Чи справді в українському бізнесі є рівні можливості

В українському бізнес-середовищі часто звучить теза, що “всі мають рівні можливості”. Наскільки це відповідає реальності, якщо дивитися на управлінські позиції та оплату праці?

Мені здається, що за останні десятиліття українське бізнес-середовище стало значно прогресивнішим і все більше його представників оцінюють людей за професіоналізмом, а не статтю. Принаймні мені щастить бути в оточенні таких людей.

Європейська Бізнес Асоціація сьогодні об’єднує майже тисячу компаній, які задають стандарти у багатьох напрямках. Що стосується рівних можливостей для кар’єрного розвитку, у багатьох наших компаній такі принципи не лише задекларовані, а й зафіксовані на рівні внутрішніх політик.

Утім «середня температура» по країні показує, що такими підходами досі керуються далеко не всі. Згідно з даними UN Women, жінки в Україні заробляють на 41,4% менше за чоловіків, а участь у ринку праці розподіляється так: 42,9% В українському бізнес-середовищі часто звучить теза, що “всі мають рівні можливості”. Наскільки це відповідає реальності, якщо дивитися на управлінські позиції та оплату праці?

Тож доречно говорити не лише про рівні можливості, а й про рівні умови. Адже на додачу до кар’єри жінки набагато частіше за чоловіків мають “другу зміну” вдома з веденням побуту, вихованням дітей, доглядом за батьками через нерівномірний розподіл сімейних обов’язків.

Подолання гендерних стереотипів – процес, який хотілося б, щоб українське суспільство пройшло швидше. Хоча це не завжди про стереотипи, адже сьогодні тисячі, а можливо й сотні тисяч жінок, чиї чоловіки на фронті, вимушено перебирають на себе відповідальність за сімейні справи чи бізнес.

Які бар’єри для жінок у бізнесі сьогодні найменш очевидні, але найбільше впливають на кар’єрне зростання?

За моїми спостереженнями, кар’єрне просування або можливості зростання найчастіше отримують ті, хто готовий пройти extra mile, тобто докласти більше зусиль і часу, ніж інші.

Жінки часто опиняються у виборі між такою extra mile на роботі та часом із родиною. Іноді вибір на користь роботи може не підтримуватися чоловіком або іншими членами родини, що створює додатковий тиск.

Чоловікам у цьому плані, на мою думку, легше: вони рідше стикаються з осудом чи тиском, якщо роблять акцент на кар’єрі. Навпаки, це тільки заохочується.

Як війна змінила роль жінок у бізнесі

Як повномасштабна війна змінила роль жінок у бізнесі: це стійка трансформація чи вимушена адаптація?

Думаю, що це і те, і інше. Зростання участі жінок у бізнесі та економічній активності – частина довготривалого тренду.

Водночас повномасштабна війна стала каталізатором змін. Багато чоловіків долучилися до війська, а жінки перебрали на себе більшу відповідальність у тилу.

Це також стало приводом для компаній і держави переглянути підходи до найму, зокрема активніше залучати жінок до «традиційно чоловічих» професій чи скасувати заборони, які раніше обмежували їх діяльність.

Наприклад, був скасований перелік професій і робіт, який було заборонено виконувати жінкам.

Як компанії-члени EBA сьогодні сприймають жіноче лідерство — як норму ринку чи все ще як виняток?

Мені здається, що зі сприйняттям у нас вже все добре, а от над реалізацією ще можна попрацювати (посміхається – Авт.).

Серед компаній-членів EBA кількість жінок на керівних посадах поступово зростає. Наразі у 24% наших компаній CEO – жінки, тоді як два роки тому цей показник був 22%. Серед членів правління EBA 6 з 16 – жінки, що наближається до 40%.

У складні часи, як зараз, притаманна жінкам мультизадачність, гнучкість і креативність дуже затребувана компаніями. Тож жіноче лідерство сьогодні – це беззаперечна норма, і я сподіваюся, що жінок-лідерок у бізнесі ставатиме більше.

Чи достатньо оцінювати лише професіоналізм

Коли бізнес каже “ми оцінюємо тільки професіоналізм”, чи не ігнорує він те, що у жінок і чоловіків часто різні стартові умови та доступ до можливостей?

Це справді так, і я про це згадувала раніше. У жінок і чоловіків часто різні стартові умови – і це не завжди про бажання або таланти, а про соціальні очікування, сімейні обов’язки, можливість вкладати додатковий час і ресурси в роботу.

Тому оцінка «тільки професіоналізм» може не відображати всієї картини. Компанії, які дійсно прагнуть підтримати жінок, створюють гнучкі умови, менторські програми та підтримку у балансі між роботою і сімейним життям, і це дає їм реальний шанс проявити свій потенціал.

Де сьогодні найбільше проявляється “скляна стеля” — у великому бізнесі, МСБ чи підприємництві?

Усюди є свої бар’єри та виклики. Але я вірю, що якщо фокусуватися на меті, багато працювати та любити свою роботу – то і успіх, і визнання обов’язково прийдуть. Я знаю багато жінок, які роблять блискучу кар’єру та мають філософію, що тільки sky is the limit. Це якщо вже ми говоримо про стелі (посміхається — Авт.).

Чи готовий бізнес інвестувати в рівність

Чи готовий український бізнес інвестувати в політики рівних можливостей, якщо це потребує ресурсів, а не лише декларацій?

Ще не на повну. За даними щорічного дослідження рівня інклюзивності українських організацій, лише 12–14% компаній в Україні мають реальні DEI-програми (diversity, equity, and inclusion).

Але є ті, хто працює системно – це міжнародні та частина великих українських компаній. Міжнародні компанії тут дещо попереду. Адже в них є певна тяглість у впровадженні цих практик та глобальні стандарти й гайдлайни, за якими вони рухаються. DEI у них – частина ESG, і це вже не дискусія, це вимога бізнесу й інвесторів.

Українські компанії часто тільки на початку цих процесів і їхнього системного впровадження. Проте вони бачать вплив на мотивацію працівників, їхню залученість і загалом стійкість та продуктивність команд.

Які підходи реально працюють краще за досвідом компаній ЄБА: квоти, внутрішні політики чи природна конкуренція?

Квоти не вирішують проблему. Тут важливі зміна культури і майндсету.

Коли компанія системно підтримує рівні умови, інтегрує принципи рівних можливостей у всі процеси, починаючи з прозорого рекрутингу, тоді жінки можуть реально рости і впливати на бізнес. Важливо, щоб це не було формальністю, а справжньою можливістю проявити свій потенціал.

Відбудова країни потребуватиме жінок

Чи є в Україні галузі, де жінкам досі складніше запускати або масштабувати бізнес — і чому це досі не змінюється?

Так, жінкам досі складніше реалізуватися в технічних професіях – машинобудування, інженерія, будівництво, енергетика, хімічна промисловість тощо. Тут досі живі стереотипи про «традиційно чоловічі» професії.

Крім того, мало дівчат обирають STEM (Science, Technology, Engineering, Mathematics — Авт.) ще зі школи, адже освітня система часто стереотипно підштовхує дівчат до вивчення «гуманітарних» дисциплін, що згодом позначається на кількості спеціалісток.

Виходить, що жінки недопредставлені саме у тих секторах, які є критично важливими для відбудови України. Відбудова потребуватиме подвоєного числа інженерів, енергетиків, технологів. Без жінок ця потреба не зможе бути закритою фізично.

Якщо говорити прагматично: гендерна рівність для бізнесу сьогодні — це більше про цінності чи про економічний результат?

Для бізнесу, як правило, важливі цифри. Інклюзивність і різноманітність реально покращують роботу команди: стабільність, продуктивність, якість рішень.

До того ж це впливає на репутацію компанії на ринку, а репутація – це теж актив. Тобто гендерна рівність – це одночасно і цінності, і економічний результат.

Джерело: медіа SPEKA