Закон про бухгалтерський облік (розширена версія)

06/ 01/ 2018

Автори: Ілля Свердлов, партнер, керівник податкової практики DLA Piper, Дмитро Риловніков, старший юрист DLA Piper, Людмила Джурилюк, юрист DLA Piper 5 жовтня було прийнято Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (щодо удосконалення деяких положень)» № 2164-VIII («Закон»). Закон набирає чинності з 1 січня 2018 року, окрім окремих положень щодо оприлюднення річної фінансової звітності, які набувають чинності з 1 січня 2019 року. Прийняття Закону зумовлене необхідністю приведення національного законодавства у відповідність до законодавства ЄС (зокрема, забезпечення імплементації Директиви 2013/34/ЄС). Нижче неведені основні зміни, впроваджені Законом. Нові критерії класифікації підприємств Встановлено нові критерії класифікації підприємств на «мікро», «малі», «середні» та «великі». Для класифікації підприємство повинно відповідати щонайменше двом із наступних критеріїв: «Мікро» «Малі» «Середні» «Великі» Балансова вартість активів до 350 тис. євро до 4 млн. євро до 20 млн. євро понад 20 млн. євро Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) до 700 тис. євро до 8 млн. євро до 40 млн. євро понад 40 млн. євро Середня кількість працівників до 10 осіб до 50 осіб до 250 осіб понад 250 осіб Відповідні зміни щодо нової класифікації підприємств будуть внесені до Господарського кодексу України. Введено поняття «Підприємства, що становлять суспільний інтерес» До підприємств, що становлять суспільний інтерес («ПССІ»), належатимуть: «великі» підприємства; підприємства-емітенти, цінні папери яких допущені до біржових торгів; та банки, страховики, недержавні пенсійні фонди, інші фінансові установи (крім «мікро» та «малих» підприємств). ПССІ зобов’язані формувати бухгалтерську службу на чолі з головним бухгалтером, до складу якої повинні входити не менше двох осіб. Головний бухгалтер ПССІ повинен мати повну вищу економічну освіту, відповідний стаж роботи не менше трьох років та не мати судимості за вчинення злочину проти власності або у сфері господарської діяльності. Розширено коло підприємств, які зобов’язані застосовувати МСФЗ Фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності («МСФЗ») подаватимуть: ПССІ (в т.ч. всі «великі» підприємства); публічні акціонерні товариства; підприємства, що здійснюють діяльність з видобутку корисних копалин загальнодержавного значення; та підприємства, що здійснюють діяльність у сфері надання фінансових послуг за видами, визначеними п. 2 Порядку подання фінансової звітності (Постанова Кабінету Міністрів України № 419 від 28.02.2000 р.). Фінансова звітність за МСФЗ має складатися та подаватися в електронному вигляді на підставі таксономії фінансової звітності за МСФЗ за єдиною формою, затвердженою Міністерством фінансів. Звітування для підприємств, які переходять на МСФЗ Закон не визначає перший звітний період складання звітності для підприємств, які переходять на МСФЗ (в тому числі, для «великих» підприємств). З огляду на те, що Закон вступає в силу з 1 січня 2018 року, можна вважати, що першим звітним періодом за МСФЗ буде 2018 рік (включаючи проміжну фінансову звітність). В той же час, у Законі визначено, що першим звітним періодом для використання таксономії фінансової звітності при підготовці звітності за МСФЗ є 2019 рік. При цьому, підприємства мають право подавати фінансову звітність, складену за таксономією фінансової звітності, починаючи із звітного періоду, в якому набирає чинності Закон, тобто з 2018 року. Оприлюднення фінансової звітності та обов’язковий аудит Визначено, що фінансова звітність підприємств не становить комерційної таємниці та не є конфіденційною інформацією. Будь-які фізичні та юридичні особи мають право звернутися до підприємства із запитом на доступ до його фінансової звітності як до публічної інформації. Встановлено зобов’язання до 30 квітня року, що настає за звітним, оприлюднювати річну фінансову звітність (з аудиторським висновком) на своїй веб-сторінці для: ПССІ (крім «великих» підприємств, які не є емітентами цінних паперів); публічних акціонерних товариств; суб’єктів природних монополій на загальнодержавному ринку; та підприємств, що здійснюють діяльність з видобутку корисних копалин загальнодержавного значення. Починаючи з 2019 року аналогічне зобов’язання щодо оприлюднення на своїй веб-сторінці річної фінансової звітності (з аудиторським висновком), проте зі строком до 1 червня року, що настає за звітним, встановлено для: «великих» підприємств, які не є емітентами цінних паперів; «середніх» підприємств; та фінансових установ, що є «мікро» чи «малими» підприємствами. Як наслідок, обов’язковому аудиту підлягатиме фінансова звітність вищезазначених підприємств, для яких встановлено зобов’язання щодо оприлюднення річної фінансової звітності та аудиторського висновку. Виправлення помилок Підприємства можуть подавати уточнену фінансову звітність та уточнену консолідовану звітність за результатами проведення аудиторської перевірки, з метою виправлення самостійно виявлених помилок або з інших причин. Подання/оприлюднення уточненої звітності здійснюється в тому самому порядку, як і звітності, що уточнюється. Підписання фінансової звітності Фінансова звітність підприємства підписується: керівником (власником) підприємства або уповноваженою особою, та бухгалтером або особою, яка забезпечує ведення бухгалтерського обліку підприємства. Керівник (або уповноважена особа) підприємства, що провадить діяльність у сфері бухгалтерського обліку та/або аудиту зобов’язаний підписувати фінансову звітність клієнта, разом із керівником (або уповноваженою особою) підприємства, бухгалтерський облік якого ведеться. Фінансову звітність ПССІ повинні підписувати виключно керівник (або уповноважена особа) та головний бухгалтер. Відповідальність підприємств, що здійснюють діяльність у сфері бухгалтерського обліку та/або аудиту, за неналежне виконання своїх обов’язків визначатиметься законом та договором про надання бухгалтерських послуг. Нові форми звітності «Великі» та «середні» підприємства разом із фінансовою звітністю (включаючи консолідовану) зобов’язані подавати «Звіт про управління». Даний звіт містить фінансову і нефінансову інформацію, що характеризує стан і перспективи розвитку підприємства. «Середні» підприємства мають право не відображати нефінансову інформацію у Звіті про управління. Підприємства, що здійснюють діяльність з видобутку корисних копалин загальнодержавного значення, зобов’язані подавати «Звіт про платежі на користь держави». Форми відповідних звітів мають бути затверджені Міністерством фінансів України за погодженням з Державною службою статистики. Форми звітності для банків встановлюються Національним банком України. Недоліки в первинних документах Встановлено, що незначні недоліки в первинних документах не є підставою для невизнання господарської операції за умови, що такі недоліки не заважають встановити дату складання первинного документа, його суб’єктів, зміст та обсяг господарської операції. Незначними недоліками можуть бути, наприклад, помилка в номері договору, відсутність вказівки на місце складання первинного документу тощо. Консолідована фінансова звітність Підприємства, що контролюють інші підприємства, зобов’язані складати та подавати консолідовану фінансову звітність. Дозволено не подавати консолідовану фінансову звітність підприємствам (крім ПССІ), якщо їх показники разом із показниками контрольованих підприємств на дату складання річної фінансової звітності не перевищують щонайменше двох з критеріїв «малих» підприємств.

Автори: Ілля Свердлов, партнер, керівник податкової практики DLA Piper, Дмитро Риловніков, старший юрист DLA Piper, Людмила Джурилюк, юрист DLA Piper

5 жовтня було прийнято Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (щодо удосконалення деяких положень)» № 2164-VIII («Закон»).

Закон набирає чинності з 1 січня 2018 року, окрім окремих положень щодо оприлюднення річної фінансової звітності, які набувають чинності з 1 січня 2019 року.

Прийняття Закону зумовлене необхідністю приведення національного законодавства у відповідність до законодавства ЄС (зокрема, забезпечення імплементації Директиви 2013/34/ЄС).

Нижче неведені основні зміни, впроваджені Законом.

Нові критерії класифікації підприємств

Встановлено нові критерії класифікації підприємств на «мікро», «малі», «середні» та «великі». Для класифікації підприємство повинно відповідати щонайменше двом із наступних критеріїв:

	«Мікро»	«Малі»	«Середні»	«Великі»
Балансова вартість активів	до 350 тис. євро	до 4 млн. євро	до 20 млн. євро	понад 20 млн. євро
Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	до 700 тис. євро	до 8 млн. євро	до 40 млн. євро	понад 40 млн. євро
Середня кількість працівників	до 10 осіб	до 50 осіб	до 250 осіб	понад 250 осіб

Відповідні зміни щодо нової класифікації підприємств будуть внесені до Господарського кодексу України.

Введено поняття «Підприємства, що становлять суспільний інтерес»

До підприємств, що становлять суспільний інтерес («ПССІ»), належатимуть:

«великі» підприємства;
підприємства-емітенти, цінні папери яких допущені до біржових торгів; та
банки, страховики, недержавні пенсійні фонди, інші фінансові установи (крім «мікро» та «малих» підприємств).

ПССІ зобов’язані формувати бухгалтерську службу на чолі з головним бухгалтером, до складу якої повинні входити не менше двох осіб.

Головний бухгалтер ПССІ повинен мати повну вищу економічну освіту, відповідний стаж роботи не менше трьох років та не мати судимості за вчинення злочину проти власності або у сфері господарської діяльності.

Розширено коло підприємств, які зобов’язані застосовувати МСФЗ

Фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності («МСФЗ») подаватимуть:

ПССІ (в т.ч. всі «великі» підприємства);
публічні акціонерні товариства;
підприємства, що здійснюють діяльність з видобутку корисних копалин загальнодержавного значення; та
підприємства, що здійснюють діяльність у сфері надання фінансових послуг за видами, визначеними п. 2 Порядку подання фінансової звітності (Постанова Кабінету Міністрів України № 419 від 28.02.2000 р.).

Фінансова звітність за МСФЗ має складатися та подаватися в електронному вигляді на підставі таксономії фінансової звітності за МСФЗ за єдиною формою, затвердженою Міністерством фінансів.

Звітування для підприємств, які переходять на МСФЗ

Закон не визначає перший звітний період складання звітності для підприємств, які переходять на МСФЗ (в тому числі, для «великих» підприємств). З огляду на те, що Закон вступає в силу з 1 січня 2018 року, можна вважати, що першим звітним періодом за МСФЗ буде 2018 рік (включаючи проміжну фінансову звітність).

В той же час, у Законі визначено, що першим звітним періодом для використання таксономії фінансової звітності при підготовці звітності за МСФЗ є 2019 рік. При цьому, підприємства мають право подавати фінансову звітність, складену за таксономією фінансової звітності, починаючи із звітного періоду, в якому набирає чинності Закон, тобто з 2018 року.

Оприлюднення фінансової звітності та обов’язковий аудит

Визначено, що фінансова звітність підприємств не становить комерційної таємниці та не є конфіденційною інформацією. Будь-які фізичні та юридичні особи мають право звернутися до підприємства із запитом на доступ до його фінансової звітності як до публічної інформації.

Встановлено зобов’язання до 30 квітня року, що настає за звітним, оприлюднювати річну фінансову звітність (з аудиторським висновком) на своїй веб-сторінці для:

ПССІ (крім «великих» підприємств, які не є емітентами цінних паперів);
публічних акціонерних товариств;
суб’єктів природних монополій на загальнодержавному ринку; та
підприємств, що здійснюють діяльність з видобутку корисних копалин загальнодержавного значення.

Починаючи з 2019 року аналогічне зобов’язання щодо оприлюднення на своїй веб-сторінці річної фінансової звітності (з аудиторським висновком), проте зі строком до 1 червня року, що настає за звітним, встановлено для:

«великих» підприємств, які не є емітентами цінних паперів;
«середніх» підприємств; та
фінансових установ, що є «мікро» чи «малими» підприємствами.

Як наслідок, обов’язковому аудиту підлягатиме фінансова звітність вищезазначених підприємств, для яких встановлено зобов’язання щодо оприлюднення річної фінансової звітності та аудиторського висновку.

Виправлення помилок

Підприємства можуть подавати уточнену фінансову звітність та уточнену консолідовану звітність за результатами проведення аудиторської перевірки, з метою виправлення самостійно виявлених помилок або з інших причин. Подання/оприлюднення уточненої звітності здійснюється в тому самому порядку, як і звітності, що уточнюється.

Підписання фінансової звітності

Фінансова звітність підприємства підписується:

керівником (власником) підприємства або уповноваженою особою, та
бухгалтером або особою, яка забезпечує ведення бухгалтерського обліку підприємства.

Керівник (або уповноважена особа) підприємства, що провадить діяльність у сфері бухгалтерського обліку та/або аудиту зобов’язаний підписувати фінансову звітність клієнта, разом із керівником (або уповноваженою особою) підприємства, бухгалтерський облік якого ведеться.

Фінансову звітність ПССІ повинні підписувати виключно керівник (або уповноважена особа) та головний бухгалтер.

Відповідальність підприємств, що здійснюють діяльність у сфері бухгалтерського обліку та/або аудиту, за неналежне виконання своїх обов’язків визначатиметься законом та договором про надання бухгалтерських послуг.

Нові форми звітності

«Великі» та «середні» підприємства разом із фінансовою звітністю (включаючи консолідовану) зобов’язані подавати «Звіт про управління». Даний звіт містить фінансову і нефінансову інформацію, що характеризує стан і перспективи розвитку підприємства. «Середні» підприємства мають право не відображати нефінансову інформацію у Звіті про управління.

Підприємства, що здійснюють діяльність з видобутку корисних копалин загальнодержавного значення, зобов’язані подавати «Звіт про платежі на користь держави».

Форми відповідних звітів мають бути затверджені Міністерством фінансів України за погодженням з Державною службою статистики. Форми звітності для банків встановлюються Національним банком України.

Недоліки в первинних документах

Встановлено, що незначні недоліки в первинних документах не є підставою для невизнання господарської операції за умови, що такі недоліки не заважають встановити дату складання первинного документа, його суб’єктів, зміст та обсяг господарської операції.

Незначними недоліками можуть бути, наприклад, помилка в номері договору, відсутність вказівки на місце складання первинного документу тощо.

Консолідована фінансова звітність

Підприємства, що контролюють інші підприємства, зобов’язані складати та подавати консолідовану фінансову звітність.

Дозволено не подавати консолідовану фінансову звітність підприємствам (крім ПССІ), якщо їх показники разом із показниками контрольованих підприємств на дату складання річної фінансової звітності не перевищують щонайменше двох з критеріїв «малих» підприємств.