fbpx
Розмір літер 1x
Колір сайту
Зображення
Додатково
Міжрядковий інтервал
Міжсимвольний інтервал
Шрифт
Убудовані елементи (відео, карти тощо)
 

Сальмонельоз: глобальний виклик, що потребує локальних рішень

06/ 08/ 2025
  Ганна Петькун. Менеджерка Комітету виробників ветеринарних препаратів. Сальмонельоз — одне з найпоширеніших захворювань у світі, що може передаватися від тварин до людей. В основному — під час вживання заражених продуктів, зокрема м’яса, яєць, молока, а також води, рідше — через брудні руки чи предмети побуту, заражені сальмонелою. У групі ризику перебувають люди, які працюють із хворими тваринами та можуть заразитись від контакту з ними. Сальмонели — надзвичайно стійкі бактерії. Вони зберігають життєздатність у воді до трьох місяців, у мясі та яйцях — до семи місяців, а в заморожених продуктах — до двох років. Гинуть же сальмонели за нагрівання від 80°C і вище. В Україні протягом останніх років фіксуються як спалахи серед птиці та свиней, так і випадки зараження людей. Європейський досвід: як живі вакцини стали частиною стратегії One Health У 2003 році ЄС запровадив обов’язкові програми контролю сальмонели серед птиці. Вони включають біобезпеку на фермах, постійний моніторинг, вакцинацію й аудит. Це частина підходу One Health — коли здоров’я людей, тварин і довкілля розглядається як єдине ціле. Живі вакцини стали ключовим інструментом цієї системи. У Великій Британії, наприклад, усі батьківські стада курей обов’язково вакцинують ще на початку продуктивного періоду. Далі — регулярні перевірки, і вся інформація передається державним органам. Як результат — менше 0,05% виявленої сальмонели в яйцях, що є одним із найнижчих показників у Європі. У Німеччині живі вакцини дозволені з 2005 року. Вони стали обов’язковими на фермах, де вирощують курей для виробництва яєць. Крім того, застосовується принцип DIVA — це технологія, яка дозволяє відрізнити вакцинованих тварин від інфікованих. Завдяки цьому система контролю не втрачає точності. Франція теж активно використовує живі вакцини, особливо на підприємствах, які виробляють харчові яйця. Там вакцинація поєднується з постійним моніторингом, що дає змогу вчасно реагувати на спалахи. Чи готова Україна до сучасної профілактики? Наразі в Україні діє інструкція з профілактики та ліквідації сальмонельозу птиці, видана наказом Міністерства аграрної політики № 310 від 19 вересня 2016 року. Попри наявність поточних моніторингових дій, сама структура та формулювання вимог інструкції є недостатніми або застарілими порівняно з європейськими вимогами. Зокрема, в інструкції відсутні: інформація про One Health і координацію між службами охорони здоров’я, ветеринарії та довкілля; опис схеми вакцинації із застосуванням живих вакцин; сучасні цифрові інструменти контролю та оновлення програми моніторингу. Так, дану інструкцію можна вважати необхідною базою для профілактики сальмонельозу в Україні, але наразі вона потребує оновлення. З огляду на це, Комітет виробників ветеринарних препаратів Європейської Бізнес Асоціації має такі пропозиції: Розробити та впровадити сучасну та ефективну національну програму моніторингу сальмонельозу. Провести перегляд інструкції із залученням експертів, ветеринарного бізнесу, та лабораторій. Врахувати вимоги Регламентів ЄС та досвіду європейських країн. Додати механізми вакцинації, систему діагностики DIVA, положення про цифрову звітність і модель моніторингу. Фахівці асоціації підтримують розробку оновлень до інструкції та готові надати свою експертну допомогу. Загалом досвід європейських країн демонструє, що живі вакцини є ефективним інструментом профілактики сальмонельозу, особливо у поєднанні з належною лабораторною базою, системою біобезпеки та державною політикою, орієнтованою на результат. Такий підхід варто розглядати і для впровадження в Україні — з урахуванням локальної епізоотичної ситуації, експортних викликів і потреби у захисті кінцевого споживача. Джерело: AgroPortal
Ганна Петькун Менеджерка Комітету виробників ветеринарних препаратів
Сальмонельоз — одне з найпоширеніших захворювань у світі, що може передаватися від тварин до людей. В основному — під час вживання заражених продуктів, зокрема м’яса, яєць, молока, а також води, рідше — через брудні руки чи предмети побуту, заражені сальмонелою. У групі ризику перебувають люди, які працюють із хворими тваринами та можуть заразитись від контакту з ними.

Сальмонели — надзвичайно стійкі бактерії. Вони зберігають життєздатність у воді до трьох місяців, у м’ясі та яйцях — до семи місяців, а в заморожених продуктах — до двох років. Гинуть же сальмонели за нагрівання від 80°C і вище. В Україні протягом останніх років фіксуються як спалахи серед птиці та свиней, так і випадки зараження людей.

Європейський досвід: як живі вакцини стали частиною стратегії One Health

У 2003 році ЄС запровадив обов’язкові програми контролю сальмонели серед птиці. Вони включають біобезпеку на фермах, постійний моніторинг, вакцинацію й аудит. Це частина підходу One Health — коли здоров’я людей, тварин і довкілля розглядається як єдине ціле.

Живі вакцини стали ключовим інструментом цієї системи. У Великій Британії, наприклад, усі батьківські стада курей обов’язково вакцинують ще на початку продуктивного періоду. Далі — регулярні перевірки, і вся інформація передається державним органам. Як результат — менше 0,05% виявленої сальмонели в яйцях, що є одним із найнижчих показників у Європі.

У Німеччині живі вакцини дозволені з 2005 року. Вони стали обов’язковими на фермах, де вирощують курей для виробництва яєць. Крім того, застосовується принцип DIVA — це технологія, яка дозволяє відрізнити вакцинованих тварин від інфікованих. Завдяки цьому система контролю не втрачає точності.

Франція теж активно використовує живі вакцини, особливо на підприємствах, які виробляють харчові яйця. Там вакцинація поєднується з постійним моніторингом, що дає змогу вчасно реагувати на спалахи.

Чи готова Україна до сучасної профілактики?

Наразі в Україні діє інструкція з профілактики та ліквідації сальмонельозу птиці, видана наказом Міністерства аграрної політики № 310 від 19 вересня 2016 року. Попри наявність поточних моніторингових дій, сама структура та формулювання вимог інструкції є недостатніми або застарілими порівняно з європейськими вимогами.

Зокрема, в інструкції відсутні:

  • інформація про One Health і координацію між службами охорони здоров’я, ветеринарії та довкілля;
  • опис схеми вакцинації із застосуванням живих вакцин;
  • сучасні цифрові інструменти контролю та оновлення програми моніторингу.

Так, дану інструкцію можна вважати необхідною базою для профілактики сальмонельозу в Україні, але наразі вона потребує оновлення.

З огляду на це, Комітет виробників ветеринарних препаратів Європейської Бізнес Асоціації має такі пропозиції:

  1. Розробити та впровадити сучасну та ефективну національну програму моніторингу сальмонельозу.
  2. Провести перегляд інструкції із залученням експертів, ветеринарного бізнесу, та лабораторій.
  3. Врахувати вимоги Регламентів ЄС та досвіду європейських країн.
  4. Додати механізми вакцинації, систему діагностики DIVA, положення про цифрову звітність і модель моніторингу.

Фахівці асоціації підтримують розробку оновлень до інструкції та готові надати свою експертну допомогу.

Загалом досвід європейських країн демонструє, що живі вакцини є ефективним інструментом профілактики сальмонельозу, особливо у поєднанні з належною лабораторною базою, системою біобезпеки та державною політикою, орієнтованою на результат. Такий підхід варто розглядати і для впровадження в Україні — з урахуванням локальної епізоотичної ситуації, експортних викликів і потреби у захисті кінцевого споживача.

Джерело: AgroPortal

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Стартуй в Telegram боті
Читайте корисні статті та новини. Поширюйте їх соціальними мережами.
Загальнонаціональна хвилина мовчання
01:00
09:00
Загальнонаціональна хвилина мовчання
Вшануймо пам’ять усіх загиблих у війні росії проти України
00:43

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: