Зміни до законодавства щодо пошуково-рятувальної діяльності на морі потребують доопрацювання

05/ 07/ 2023

Законодавче регулювання пошуково-рятувальної діяльності на морі потребує вдосконалення, на думку експертів Комітету з логістики Європейської Бізнес Асоціації. Йдеться, зокрема, про законопроєкт «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо регулювання діяльності у сфері охорони життя та пошуку і рятування людей на морі» №9283 від 10 травня 2023 року. На переконання бізнесу, положення цього документу не відповідають міжнародним договорам України та мають певні неузгодженості з українським законодавством, а відтак мають бути доопрацьовані. Найперше, бізнес занепокоєний пропозицією закріпити існування та функціонування Морської пошуково-рятувальної служби (МПРС) як окремого державного унітарного підприємства та спрямувати частину портових зборів на її фінансування. Компанії не вважають за доцільне законодавчо виокремлювати МПРС як окремий орган, до того ж без попередньої оцінки наявних у держави ресурсів для пошуку та рятування. Даря Січкар. Менеджер комітету з логістики Асоціації. Близько 200 млн грн на рік наразі витрачається на фінансування МПРС, частково за рахунок портових зборів. Законопроєкт №9283 пропонує зберегти цю практику, що, на переконання компаній-членів Асоціації, не є коректним. Законодавством та міжнародними угодами визначено, що послуги, в тому числі і ті, які сплачуються у складі портових зборів, повинні надаватися саме в морському порту. Пошуково-рятувальний район України включає акваторії морських портів, проте не обмежується ними, а за площею майже співпадає з виключною економічною зоною України. Більше того, морські пошуково-рятувальні служби мають функціонувати навіть у тих районах, де відсутні морські порти, але проходять морські судноплавні шляхи, або ж плавають малі судна, які не сплачують портові збори. Відповідно, відсутня логіка щодо фінансування МПРС за рахунок портових зборів. Бізнес переконаний, що пошуково-рятувальна діяльність не може фінансуватися за рахунок портових зборів, оскільки використання портових зборів на цілі, інші від змісту портової інфраструктури, призводить до її поступового занепаду і погіршення конкурентоспроможності вітчизняних портів. До того ж, бізнес має низку інших зауважень та пропозицій до тексту документу. До прикладу, законопроєктом пропонується закріпити функцію з координації пошуку і рятування людей на морі виключно за державними підприємствами, а також монополізувати сферу зв’язку. На думку бізнесу, ці ініціативи не узгоджуються з Міжнародної конвенцією по пошуку і рятуванню на морі та можуть знизити ефективність пошуково-рятувальних операцій. Водночас альтернативний законопроєкт №9283-1 від 23 травня 2023 року усуває низку зазначених ризиків та має концептуальну підтримку Асоціації. Однак і в альтернативному законопроєкті передбачене доволі узагальнене формулювання щодо джерел фінансування сфери пошуку та порятунку людей на морі. На думку експертів Асоціації, таке формулювання може обумовити збереження можливості використання для цих цілей коштів від портових зборів. Зважаючи на це, експерти Асоціації закликають взяти альтернативний законопроєкт №9283-1 за основу з урахуванням позиції бізнесу, та концептуально підтримують редакцію змін, викладену у цьому документі.

На переконання бізнесу, положення цього документу не відповідають міжнародним договорам України та мають певні неузгодженості з українським законодавством, а відтак мають бути доопрацьовані.

Найперше, бізнес занепокоєний пропозицією закріпити існування та функціонування Морської пошуково-рятувальної служби (МПРС) як окремого державного унітарного підприємства та спрямувати частину портових зборів на її фінансування. Компанії не вважають за доцільне законодавчо виокремлювати МПРС як окремий орган, до того ж без попередньої оцінки наявних у держави ресурсів для пошуку та рятування.

Дар'я Січкар Менеджер комітету з логістики Асоціації

Близько 200 млн грн на рік наразі витрачається на фінансування МПРС, частково за рахунок портових зборів. Законопроєкт №9283 пропонує зберегти цю практику, що, на переконання компаній-членів Асоціації, не є коректним. Законодавством та міжнародними угодами визначено, що послуги, в тому числі і ті, які сплачуються у складі портових зборів, повинні надаватися саме в морському порту.

Пошуково-рятувальний район України включає акваторії морських портів, проте не обмежується ними, а за площею майже співпадає з виключною економічною зоною України. Більше того, морські пошуково-рятувальні служби мають функціонувати навіть у тих районах, де відсутні морські порти, але проходять морські судноплавні шляхи, або ж плавають малі судна, які не сплачують портові збори. Відповідно, відсутня логіка щодо фінансування МПРС за рахунок портових зборів.

Бізнес переконаний, що пошуково-рятувальна діяльність не може фінансуватися за рахунок портових зборів, оскільки використання портових зборів на цілі, інші від змісту портової інфраструктури, призводить до її поступового занепаду і погіршення конкурентоспроможності вітчизняних портів.

До того ж, бізнес має низку інших зауважень та пропозицій до тексту документу. До прикладу, законопроєктом пропонується закріпити функцію з координації пошуку і рятування людей на морі виключно за державними підприємствами, а також монополізувати сферу зв’язку. На думку бізнесу, ці ініціативи не узгоджуються з Міжнародної конвенцією по пошуку і рятуванню на морі та можуть знизити ефективність пошуково-рятувальних операцій.

Водночас альтернативний законопроєкт №9283-1 від 23 травня 2023 року усуває низку зазначених ризиків та має концептуальну підтримку Асоціації. Однак і в альтернативному законопроєкті передбачене доволі узагальнене формулювання щодо джерел фінансування сфери пошуку та порятунку людей на морі. На думку експертів Асоціації, таке формулювання може обумовити збереження можливості використання для цих цілей коштів від портових зборів.

Зважаючи на це, експерти Асоціації закликають взяти альтернативний законопроєкт №9283-1 за основу з урахуванням позиції бізнесу, та концептуально підтримують редакцію змін, викладену у цьому документі.