25-ті Щорічні Загальні Збори Європейської Бізнес Асоціації

20/ 11/ 2024

12 листопада в Києві відбулися 25-ті Щорічні Загальні Збори Європейської Бізнес Асоціації. Подія об’єднала бізнес-лідерів, державних діячів, дипломатів, громадського сектору – партнерів та друзів Асоціації. Учасники обговорили досягнення, виклики та можливості, що чекають на нас попереду, ключові аспекти євроінтеграційного руху України, візію розвитку бізнес-спільноти та країни в цілому. Анна Дерев’янко, виконавча директорка Європейської Бізнес Асоціації, відкрила захід вітальним словом, висловивши подяку українським військовим за можливість жити та працювати в Україні. Анна подякувала та звернулась окремо до головних стейкхолдерів Асоціації: членських компаній і потенційних мемберів, органів влади, медіа, міжнародних партнерів, Правління, очільників комітетів та команди Асоціації. Тіберіу Діма, Генеральний директор BASF в Україні, президент Європейської Бізнес Асоціації, звернувся до учасників, щоб разом пригадати, з чого починалась Асоціація 25 років тому і чого досягла за цей час. Тіберіу наголосив, що за успіхом Асоціації безумовно стоять люди —найкраща команда, учасники спільноти та керівництво, і звісно ж потужна місія — зробити Україну кращим місцем для ведення бізнесу. Президент Асоціації побажав спільноті залишатися провідником європейських цінностей в Україні, і щоб цей голос з роками ставав тільки гучнішим. Євроінтеграційний рух України: цілі та завдання на 2025 рік Голос бізнес-спільноти України вже офіційно представлений в переговорах щодо членства в ЄС — про це заявила Віцепрем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції — Міністерка юстиції України Ольга Стефанішина. Вона розповіла про плани відкриття перших переговорних розділів щодо майбутнього членства України в ЄС вже в січні 2025. Міністерка зазначила, що представники бізнесу включені в усі переговорні групи. Ольга Стефанішина підкреслила, що Україна провела дуже масштабну роботу з підготовки та гідно зарекомендувала себе під час скринінгу. Понад 5 тисяч державних службовців, представників бізнесу, громадських організацій долучились до цього процесу. Окремим питанням дискусії стала трансформація України на шляху вступу до ЄС, зокрема у сфері верховенства права та судової реформи. На посаді Міністра юстиції пані Стефанішина багато часу приділяє саме підготовці дорожньої карти в цій сфері, яка буде представлена наприкінці року. Олена Ковальська, заступниця голови Офісу Президента України, у своєму виступі відзначила роль бізнес-спільноти Асоціації, який створює понад 2 мільйони робочих місць в Україні. За її словами, значення бізнесу значно зросте в процесі повоєнного відновлення країни, і культура та досвід міжнародних компаній, які входять до EBA, є важливою основою для стабільного розвитку економіки. Міжнародна співпраця: Україна та її союзники Учасники дискусії обговорили пріоритети української дипломатії в США та Великій Британії, які планують розвивати наші посольства у 2025 році. Окремо зосередили увагу на результатах президентських виборів в США та їхній вплив на подальшу міжнародну підтримку України. Оксана Маркарова, Посол України в США, зазначила, що стратегічними напрямками української дипломатії з початку повномасштабного вторгнення залишаються посилення оборонної підтримки України, фінансова допомога та розширення санкцій проти Росії. Вона наголосила, що інтерес американських інвесторів до України є високим, особливо в секторах оборони, енергетики, критичних матеріалів та агробізнесу. Вікно можливостей для початку відбудови та інвестицій у спільне виробництво на території України вже відкрите. Зі свого боку, Генерал Валерій Залужний, Посол України у Сполученому Королівстві Великої Британії і Північної Ірландії, підкреслив, що безпекові гарантії та співпраця з міжнародними партнерами залишаються пріоритетом для залучення нових інвестицій та стабільного бізнес-середовища. Сектори оборонної промисловості, IT, освіти і культури мають найбільший інтерес серед британських інвесторів і посольство буде розвивати ці напрями співпраці. Посол переконаний, що Велика Британія залишиться надійним другом України. З 2019 року в країні змінилося 4 прем’єр-міністри, проте підтримка України лишилась незмінною.  На панельній дискусії “Побудова сильної економіки: ключові компоненти” керівники бізнесів обговорили плани, виклики та очікування на наступний рік, а також те, як розвиватиметься війна та приватний сектор у 2025 році. Томаш Фіала, СЕО Dragon Capital, оптимістично налаштований щодо макроекономічної стабільності та передбачає зростання ВВП України на 3% у 2025 році попри очікуваний дефіцит електроенергії та кваліфікованих кадрів. Керівник Dragon Capital оцінює ймовірність припинення вогню в першому кварталі 2025 року вище 50%. Мауро Лонгобардо, CEO ArcelorMittal Кривий Ріг, наголосив на важливій ролі, яку відіграє АрселорМіттал Кривий Ріг в економіці України, а також на сильній підтримці, яку корпорація АрселорМіттал надає українським підприємствам під час війни. Мауро Лонгобардо також підкреслив важливість завершення бойових дій для забезпечення стабільності експортної діяльності, що дозволить українським виробникам зберігати конкурентоспроможність на глобальних ринках. На даний момент компанія має дві стратегії розвитку на наступний рік: план у разі припинення вогню та стабілізації фронту та план на випадок, якщо цього не станеться. Водночас, він висловив надію на якнайшвидше завершення бойових дій. На думку Богдана Ярмоленка, керуючого партнера EY в Україні, пришвидшення євроінтеграційного процесу може стати важливим кроком для залучення інвестицій. Адже навіть попередній прогрес у напрямку вступу до ЄС та отриманні гарантій безпеки вже стимулюють інтерес іноземних інвесторів і відкривають нові можливості для сталого розвитку України. У рамках панелі «Гарантування фінансової безпеки» спікери говорили про стратегію стабілізації фінансової системи України під час війни, необхідність зовнішнього фінансування, боротьбу з тіньовою економікою та зростання безготівкових платежів. Андрій Пишний, Голова Національного банку України, підкреслив, що макрофінансова стабільність України є результатом спільних зусиль Національного банку, уряду та міжнародних партнерів. Він представив оновлений макропрогноз, який демонструє стійкість економічної ситуації, незважаючи на невизначеність. Відповідно до прогнозу, інфляція почне знижуватися навесні 2025 року й наприкінці року сповільниться до 6,9%, а у 2026 році – досягне цілі НБУ 5%. Поточне прискорення інфляції спровоковане переважно тимчасовими чинниками. НБУ спрямовуватиме свої монетарні інструменти, у тому числі зберігатиме стійкість валютного ринку, щоб повернути інфляцію до цілі 5% у наступні роки. Водночас економіка продовжить відновлення – прогноз зростання реального ВВП на 2024 рік поліпшено з 3,7 до 4%. У наступні два роки очікується зростання економіки на 4,3% – 4,6% щороку. Андрій Пишний підкреслив, що важливим фактором збереження макрофінансової стабільності стало уникнення емісійного фінансування бюджету, зокрема завдяки активізації внутрішнього боргового ринку. Міністр фінансів України Сергій Марченко зазначив, що потреба України у зовнішньому фінансуванні на 2025 рік становить 38,4 млрд доларів США. Наголосивши, що для сталого розвитку бізнесу важливим є створення справедливих та рівних умов, зокрема в сфері оподаткування. Сергій Марченко також зауважив, що боротьба з тіньовою економікою та реформування митниці тривають та є пріоритетами для Уряду України. Міністр висловив впевненість, що спільна робота держави і бізнесу мають вирішальне значення для успіху України. Міністр аграрної політики та продовольства України Віталій Коваль відзначив, що Україна повинна перейти від експорту сировини до індустріального виробництва з високою доданою вартістю, щоб посилити економіку. Він закликав до обережного підходу в євроінтеграційних процесах, аби зберегти національні інтереси та забезпечити конкурентоспроможність українських агропродуктів на європейському ринку. Одним із ключових аспектів є подолання дезінформації та позиціювання України як надійного гаранта продовольчої безпеки, а не лише постачальника сировини. Також міністр висловив сподівання, що аграрний сектор України продовжить сталий розвиток, залишаючи майбутнім поколінням ресурси в кращому стані, ніж зараз, і забезпечуючи країні лідерство у впровадженні технологій та інновацій в аграрній галузі. Під час панельної дискусії Стратегічні галузі та оборона міністри та експерти обговорили підтримку оборонних підприємств, потребу у розширенні виробництва військової техніки, дронів і боєприпасів. Спікери наголосили на необхідності довгострокового планування та стратегії розвитку оборонної індустрії на наступні 25 років, з урахуванням як оборонних, так і економічних потреб країни. Міністр оборони України Рустем Умєров підкреслив, що Україна активно співпрацює з міжнародними партнерами, зокрема у форматі Рамштайн, який є критичним для отримання військової допомоги та техніки. Міністр зазначив, що підтримка США та європейських партнерів залишається важливою, особливо в контексті нових викликів і двосторонніх угод, які Україна планує пріоритизувати до 2025 року. Умєров також торкнувся теми майбутнього членства в НАТО, зазначивши, що це забезпечить колективну безпеку та допоможе в досягненні визначених стратегічних цілей. У відповідь на запитання бізнесу про кадрові та мобілізаційні виклики, він визнав, що ці питання стоять гостро, але Міноборони співпрацює з іншими міністерствами для оптимізації процесу бронювання та підтримки обороноздатності. Міністр запевнив, що для успіху важлива прозорість і прогнозованість, готовність до діалогу з бізнесом та координація з урядовими установами. Міністр з питань стратегічних галузей промисловості України Герман Сметанін у своїй промові підкреслив ключові завдання українського оборонного сектору, зокрема виробництво військової техніки для Сил оборони. На сьогодні в країні діють понад 800 підприємств, які займаються виробництвом або ремонтом озброєння, і уряд активно підтримує їх розвиток. Запроваджено пільгове кредитування для оборонних підприємств під 5% річних, зокрема кредити до 500 млн грн для закупівлі обладнання та до 100 млн грн для поповнення оборотного капіталу. У державному бюджеті на наступний рік передбачено 54,5 млрд грн на виконання державних цільових програм реформування та розвитку оборонно-промислового комплексу, розроблення, освоєння і впровадження нових технологій, нарощування наявних виробничих потужностей для виготовлення продукції оборонного призначення. Крім того, ініційовано програму «Залізний полігон» для прискореного тестування нових розробок, спрощено ряд процедур для бізнесу. Взаємодія з бізнесом ґрунтується на оперативному забезпеченні потреб, визначених Генеральним штабом. Сметанін також зазначив, що, враховуючи високу інтенсивність війни та значні потреби в озброєнні, Україна потребує консолідації зусиль міжнародних партнерів для подальшої підтримки оборонної галузі. Олександр Камишін, радник Президента України зі стратегічних питань, підсумував досягнення та виклики українського оборонного сектору. Він відзначив, що українська оборонна промисловість активно розвивається: понад сотня виробників FPV-дронів уже постачає продукцію на фронт, а попит на більш дешеві та ефективні засоби, демонструє унікальну цінність України для європейської оборонної індустрії. Також Камишін акцентував на ритмічності замовлень і потребі фінансування. Він підкреслив, що хоча потужності оборонного сектору України цього року оцінюються у понад 20 мільярдів доларів, брак бюджетних коштів обмежує реальне виробництво. Водночас українські дрони, які не вимагають високих витрат і є ефективними на фронті, викликали інтерес у партнерів, які тепер готові фінансувати закупівлю за так званою «данською моделлю». Окрім цього, Камишін зазначив, що Європа і НАТО почали бачити стратегічну перевагу України як партнера, здатного виробляти те, що європейська та американська оборонна індустрія неохоче створює — доступні і ефективні бойові засоби. Він також наголосив на позитивній зміні ставлення до української оборонки: зараз іноземні партнери не лише цікавляться виробництвом, а й готові відкривати спільні підприємства в Україні, інвестуючи в розвиток українського оборонного комплексу. Спікери підкреслили, що на наступні 25 років Україні потрібно чітко визначити свою стратегію щодо розвитку оборонної індустрії, щоб максимально використати потенціал для зміцнення економіки та забезпечення національної безпеки. В майбутньому важливо, щоб інвестиції в оборонку стали пріоритетом для бізнесу, а Україна мала здатність створювати індустрії, які б не лише забезпечували потреби армії, а й мали високий потенціал для зростання в мирний час. Вдячні усім спікерам, гостям та партнерам за те, що розділили з нами цю важливу подію! Дякуємо партнерам заходу – Mastercard та Raiffeisen Bank – за багаторічне партнерство. Головний партнер Партнер Партнери з напоїв

Анна Дерев’янко, виконавча директорка Європейської Бізнес Асоціації, відкрила захід вітальним словом, висловивши подяку українським військовим за можливість жити та працювати в Україні. Анна подякувала та звернулась окремо до головних стейкхолдерів Асоціації: членських компаній і потенційних мемберів, органів влади, медіа, міжнародних партнерів, Правління, очільників комітетів та команди Асоціації.

Тіберіу Діма, Генеральний директор BASF в Україні, президент Європейської Бізнес Асоціації, звернувся до учасників, щоб разом пригадати, з чого починалась Асоціація 25 років тому і чого досягла за цей час. Тіберіу наголосив, що за успіхом Асоціації безумовно стоять люди —найкраща команда, учасники спільноти та керівництво, і звісно ж потужна місія — зробити Україну кращим місцем для ведення бізнесу. Президент Асоціації побажав спільноті залишатися провідником європейських цінностей в Україні, і щоб цей голос з роками ставав тільки гучнішим.

Євроінтеграційний рух України: цілі та завдання на 2025 рік

Голос бізнес-спільноти України вже офіційно представлений в переговорах щодо членства в ЄС — про це заявила Віцепрем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції — Міністерка юстиції України Ольга Стефанішина. Вона розповіла про плани відкриття перших переговорних розділів щодо майбутнього членства України в ЄС вже в січні 2025. Міністерка зазначила, що представники бізнесу включені в усі переговорні групи. Ольга Стефанішина підкреслила, що Україна провела дуже масштабну роботу з підготовки та гідно зарекомендувала себе під час скринінгу. Понад 5 тисяч державних службовців, представників бізнесу, громадських організацій долучились до цього процесу.

Окремим питанням дискусії стала трансформація України на шляху вступу до ЄС, зокрема у сфері верховенства права та судової реформи. На посаді Міністра юстиції пані Стефанішина багато часу приділяє саме підготовці дорожньої карти в цій сфері, яка буде представлена наприкінці року.

Олена Ковальська, заступниця голови Офісу Президента України, у своєму виступі відзначила роль бізнес-спільноти Асоціації, який створює понад 2 мільйони робочих місць в Україні. За її словами, значення бізнесу значно зросте в процесі повоєнного відновлення країни, і культура та досвід міжнародних компаній, які входять до EBA, є важливою основою для стабільного розвитку економіки.

Міжнародна співпраця: Україна та її союзники

Учасники дискусії обговорили пріоритети української дипломатії в США та Великій Британії, які планують розвивати наші посольства у 2025 році. Окремо зосередили увагу на результатах президентських виборів в США та їхній вплив на подальшу міжнародну підтримку України.

Оксана Маркарова, Посол України в США, зазначила, що стратегічними напрямками української дипломатії з початку повномасштабного вторгнення залишаються посилення оборонної підтримки України, фінансова допомога та розширення санкцій проти Росії. Вона наголосила, що інтерес американських інвесторів до України є високим, особливо в секторах оборони, енергетики, критичних матеріалів та агробізнесу. Вікно можливостей для початку відбудови та інвестицій у спільне виробництво на території України вже відкрите.

Зі свого боку, Генерал Валерій Залужний, Посол України у Сполученому Королівстві Великої Британії і Північної Ірландії, підкреслив, що безпекові гарантії та співпраця з міжнародними партнерами залишаються пріоритетом для залучення нових інвестицій та стабільного бізнес-середовища. Сектори оборонної промисловості, IT, освіти і культури мають найбільший інтерес серед британських інвесторів і посольство буде розвивати ці напрями співпраці. Посол переконаний, що Велика Британія залишиться надійним другом України. З 2019 року в країні змінилося 4 прем’єр-міністри, проте підтримка України лишилась незмінною. 

На панельній дискусії “Побудова сильної економіки: ключові компоненти” керівники бізнесів обговорили плани, виклики та очікування на наступний рік, а також те, як розвиватиметься війна та приватний сектор у 2025 році.

Томаш Фіала, СЕО Dragon Capital, оптимістично налаштований щодо макроекономічної стабільності та передбачає зростання ВВП України на 3% у 2025 році попри очікуваний дефіцит електроенергії та кваліфікованих кадрів. Керівник Dragon Capital оцінює ймовірність припинення вогню в першому кварталі 2025 року вище 50%.

Мауро Лонгобардо, CEO ArcelorMittal Кривий Ріг, наголосив на важливій ролі, яку відіграє АрселорМіттал Кривий Ріг в економіці України, а також на сильній підтримці, яку корпорація АрселорМіттал надає українським підприємствам під час війни. Мауро Лонгобардо також підкреслив важливість завершення бойових дій для забезпечення стабільності експортної діяльності, що дозволить українським виробникам зберігати конкурентоспроможність на глобальних ринках. На даний момент компанія має дві стратегії розвитку на наступний рік: план у разі припинення вогню та стабілізації фронту та план на випадок, якщо цього не станеться. Водночас, він висловив надію на якнайшвидше завершення бойових дій.

На думку Богдана Ярмоленка, керуючого партнера EY в Україні, пришвидшення євроінтеграційного процесу може стати важливим кроком для залучення інвестицій. Адже навіть попередній прогрес у напрямку вступу до ЄС та отриманні гарантій безпеки вже стимулюють інтерес іноземних інвесторів і відкривають нові можливості для сталого розвитку України.

У рамках панелі «Гарантування фінансової безпеки» спікери говорили про стратегію стабілізації фінансової системи України під час війни, необхідність зовнішнього фінансування, боротьбу з тіньовою економікою та зростання безготівкових платежів.

Андрій Пишний, Голова Національного банку України, підкреслив, що макрофінансова стабільність України є результатом спільних зусиль Національного банку, уряду та міжнародних партнерів. Він представив оновлений макропрогноз, який демонструє стійкість економічної ситуації, незважаючи на невизначеність. Відповідно до прогнозу, інфляція почне знижуватися навесні 2025 року й наприкінці року сповільниться до 6,9%, а у 2026 році – досягне цілі НБУ 5%. Поточне прискорення інфляції спровоковане переважно тимчасовими чинниками. НБУ спрямовуватиме свої монетарні інструменти, у тому числі зберігатиме стійкість валютного ринку, щоб повернути інфляцію до цілі 5% у наступні роки.

Водночас економіка продовжить відновлення – прогноз зростання реального ВВП на 2024 рік поліпшено з 3,7 до 4%. У наступні два роки очікується зростання економіки на 4,3% – 4,6% щороку. Андрій Пишний підкреслив, що важливим фактором збереження макрофінансової стабільності стало уникнення емісійного фінансування бюджету, зокрема завдяки активізації внутрішнього боргового ринку.

Міністр фінансів України Сергій Марченко зазначив, що потреба України у зовнішньому фінансуванні на 2025 рік становить 38,4 млрд доларів США. Наголосивши, що для сталого розвитку бізнесу важливим є створення справедливих та рівних умов, зокрема в сфері оподаткування.

Сергій Марченко також зауважив, що боротьба з тіньовою економікою та реформування митниці тривають та є пріоритетами для Уряду України. Міністр висловив впевненість, що спільна робота держави і бізнесу мають вирішальне значення для успіху України.

Міністр аграрної політики та продовольства України Віталій Коваль відзначив, що Україна повинна перейти від експорту сировини до індустріального виробництва з високою доданою вартістю, щоб посилити економіку. Він закликав до обережного підходу в євроінтеграційних процесах, аби зберегти національні інтереси та забезпечити конкурентоспроможність українських агропродуктів на європейському ринку. Одним із ключових аспектів є подолання дезінформації та позиціювання України як надійного гаранта продовольчої безпеки, а не лише постачальника сировини.

Також міністр висловив сподівання, що аграрний сектор України продовжить сталий розвиток, залишаючи майбутнім поколінням ресурси в кращому стані, ніж зараз, і забезпечуючи країні лідерство у впровадженні технологій та інновацій в аграрній галузі.

Під час панельної дискусії “Стратегічні галузі та оборона” міністри та експерти обговорили підтримку оборонних підприємств, потребу у розширенні виробництва військової техніки, дронів і боєприпасів. Спікери наголосили на необхідності довгострокового планування та стратегії розвитку оборонної індустрії на наступні 25 років, з урахуванням як оборонних, так і економічних потреб країни.

Міністр оборони України Рустем Умєров підкреслив, що Україна активно співпрацює з міжнародними партнерами, зокрема у форматі “Рамштайн”, який є критичним для отримання військової допомоги та техніки. Міністр зазначив, що підтримка США та європейських партнерів залишається важливою, особливо в контексті нових викликів і двосторонніх угод, які Україна планує пріоритизувати до 2025 року.

Умєров також торкнувся теми майбутнього членства в НАТО, зазначивши, що це забезпечить колективну безпеку та допоможе в досягненні визначених стратегічних цілей. У відповідь на запитання бізнесу про кадрові та мобілізаційні виклики, він визнав, що ці питання стоять гостро, але Міноборони співпрацює з іншими міністерствами для оптимізації процесу бронювання та підтримки обороноздатності. Міністр запевнив, що для успіху важлива прозорість і прогнозованість, готовність до діалогу з бізнесом та координація з урядовими установами.

Міністр з питань стратегічних галузей промисловості України Герман Сметанін у своїй промові підкреслив ключові завдання українського оборонного сектору, зокрема виробництво військової техніки для Сил оборони. На сьогодні в країні діють понад 800 підприємств, які займаються виробництвом або ремонтом озброєння, і уряд активно підтримує їх розвиток. Запроваджено пільгове кредитування для оборонних підприємств під 5% річних, зокрема кредити до 500 млн грн для закупівлі обладнання та до 100 млн грн для поповнення оборотного капіталу.

У державному бюджеті на наступний рік передбачено 54,5 млрд грн на виконання державних цільових програм реформування та розвитку оборонно-промислового комплексу, розроблення, освоєння і впровадження нових технологій, нарощування наявних виробничих потужностей для виготовлення продукції оборонного призначення. Крім того, ініційовано програму «Залізний полігон» для прискореного тестування нових розробок, спрощено ряд процедур для бізнесу. Взаємодія з бізнесом ґрунтується на оперативному забезпеченні потреб, визначених Генеральним штабом. Сметанін також зазначив, що, враховуючи високу інтенсивність війни та значні потреби в озброєнні, Україна потребує консолідації зусиль міжнародних партнерів для подальшої підтримки оборонної галузі.

Олександр Камишін, радник Президента України зі стратегічних питань, підсумував досягнення та виклики українського оборонного сектору. Він відзначив, що українська оборонна промисловість активно розвивається: понад сотня виробників FPV-дронів уже постачає продукцію на фронт, а попит на більш дешеві та ефективні засоби, демонструє унікальну цінність України для європейської оборонної індустрії.

Також Камишін акцентував на ритмічності замовлень і потребі фінансування. Він підкреслив, що хоча потужності оборонного сектору України цього року оцінюються у понад 20 мільярдів доларів, брак бюджетних коштів обмежує реальне виробництво. Водночас українські дрони, які не вимагають високих витрат і є ефективними на фронті, викликали інтерес у партнерів, які тепер готові фінансувати закупівлю за так званою «данською моделлю».

Окрім цього, Камишін зазначив, що Європа і НАТО почали бачити стратегічну перевагу України як партнера, здатного виробляти те, що європейська та американська оборонна індустрія неохоче створює — доступні і ефективні бойові засоби. Він також наголосив на позитивній зміні ставлення до української оборонки: зараз іноземні партнери не лише цікавляться виробництвом, а й готові відкривати спільні підприємства в Україні, інвестуючи в розвиток українського оборонного комплексу.

Спікери підкреслили, що на наступні 25 років Україні потрібно чітко визначити свою стратегію щодо розвитку оборонної індустрії, щоб максимально використати потенціал для зміцнення економіки та забезпечення національної безпеки. В майбутньому важливо, щоб інвестиції в оборонку стали пріоритетом для бізнесу, а Україна мала здатність створювати індустрії, які б не лише забезпечували потреби армії, а й мали високий потенціал для зростання в мирний час.

Вдячні усім спікерам, гостям та партнерам за те, що розділили з нами цю важливу подію! Дякуємо партнерам заходу – Mastercard та Raiffeisen Bank – за багаторічне партнерство.

Головний партнер