2024: очікування, прогнози та перестороги бізнесу
Вчора Європейська Бізнес Асоціація провела вже традиційний Global Outlook захід, де бізнес-спільнота обговорила плани на 2024, питання макроекономічної стабільності країни, оборонно-промисловий комплекс та перспективи розвитку, питання Українсько-Польської співпраці.
Макроекономічна та макрофінансова стабільність країни
Андрій Пишний, Голова НБУ України, підкреслив, що у 2023 році Україні вдалося досягти суттєвих економічних результатів та сформувати певний запас міцності. Цей ресурс дає можливість протриматися до відновлення ритмічності міжнародної допомоги. Національний банк залишається у межах базового сценарію свого макропрогнозу та розраховує, що зовнішнє фінансування (його ритмічність та достатність) буде відновлене найближчим часом. Пан Пишний наголосив, що регулятор розуміє складність роботи для бізнесу через запроваджені валютні обмеження, які були вимушеним кроком для стабілізації ситуації на початку повномасштабного вторгнення. НБУ активно працює над створенням системних передумов для продовження валютної лібералізації. Наразі майже завершено перший етап, другий – передбачатиме лібералізацію торгового фінансування, управління валютними ризиками банків, можливість репатріації відсотків за “старими” борговими зобов’язаннями. Рух дорожньою картою валютної лібералізації в тому числі залежить від стану міжнародних резервів, які поповнюються завдяки міжнародній допомозі та своєчасному надходженню експортної виручки. Андрій Пишний наголосив на необхідності виконання підприємствами строків її повернення. Ретельне дотримання бізнесом усіх правил наближатиме момент подальших валютних пом’якшень для усіх.
Томаш Фіала, СЕО Dragon Capital підтримав слова Голови НБУ. Так, нинішню ситуацію банківський сектор переживає значно краще, ніж кризу 2014, коли був серйозний відтік депозитів, частині банків довелося закритись, тощо. Він також залишається оптимістом в нинішній ситуації та прогнозує зростання ВВПУ на рівні 4%, якщо безпекові ризики залишаться на тому ж рівні. Очікується, що цього року Україна отримає 37 млрд дол кредитів та грантів в бюджет, зокрема, 18 млрд евро від ЄС, 5 млрд дол від МВФ, 8 млрд дол від США, плюс допомога від Канади, Японії, Норвегії (хоча, це і менше ніж минулого року, коли було 42 млн дол). Це дасть 203 млрд дол ВВП в доларах що є найбільшою цифрою ВВП в доларах за всю історію незалежної України. Безумовно, є і ризики неритмічності допомоги, не отримання достатньої допомоги від США, але є сподівання, що навіть у цьому випадку ці ризики можна буде перекрити допомогою від інших країн, а також, якщо країна почне активно працювати в напрямку боротьби з тіньовою економікою. Також пан Фіала наголосив, що аналітики Dragon Capital прогнозують курс долара на рівні 39 грн\дол, інфляцію на рівні 8%. Водночас, він зазначив, що все ж важливо системно вирішувати питання верховенства права та боротьби з корупцією, бо вибіркове правосуддя не впливає позитивно ні на бізнес, ні на інвестиційний клімат країни.
Кріспін Еллісон, партнер Oliver Wyman, Marsh McLennan, поділився ситуацією щодо страхового ринку в Україні. Він зауважив, що за останні 5 років ринок зазнав значних втрат, пов’язаних з Україною, і великі постачальники (пере)страхового капіталу неохоче беруть участь у ньому. Більше того, страхування воєнних ризиків у будь-якому масштабі не було чимось, чим страховий ринок займався раніше. Наразі ситуація є ще більш складною, оскільки більшості зацікавлених сторін бракує даних про реальний стан справ, і багато хто уявляє, що вся Україна схожа на Бахмут.
Щоб вирішити цю проблему, Marsh McLennan працював з українським урядом над розробкою платформи даних про воєнні ризики. Вона надає детальні історичні дані у зручній для користувача незасекреченій формі, що дозволяє інвесторам і страховикам робити точні оцінки ризиків. Вона демонструє величезну різницю в ризиках залежно від географічного розташування по всій країні, а також те, що, наприклад, у 2/3 українських громад не було жодної вибухонебезпечної події з моменту вторгнення в лютому 2022 року.
Страхування має вирішальне значення для економічного розвитку України, і світові партнери це розуміють. Для захисту від воєнних ризиків ринок страхування потребує підтримки з боку державних фондів. Тому Marsh McLennan зосереджується на розробці механізмів, заснованих на державно-приватному партнерстві. Компанія працювала з урядом України над створенням такого механізму для страхування суден, що перевозять вантажі в Чорному морі, за тарифами, що вдвічі нижчі за ті, що діють на відкритому ринку. Зараз Marsh McLennan працює з урядом над створенням нового механізму страхування вантажів, суден, які вже застраховані, а також над розробкою механізму авіаційного страхування, що дозволить відкрити повітряний простір України для комерційних перевезень. Ще одним поточним проєктом є забезпечення доступного туристичного страхування для всіх представників бізнесу, які відвідують Україну. Наразі відсутність такого страхування відлякує іноземних інвесторів.
На завершення Кріспін Еллісон наголосив на важливості зміцнення довіри до ринку страхування воєнних ризиків, що зароджується. Це створить умови для повернення в країну великого (пере)страхового капіталу, як тільки знизиться рівень напруги.
Заступниця голови правління Райффайзен Банку Лариса Бондарєва ж, зі свого боку наголосила, що Райффайзен Банк зацікавлений в скорішому пошуку рішення для покриття воєнних ризиків при реалізації інвестиційних проєктів. У 2023 році банк активно кредитував корпоративних клієнтів, значно підтримавши економіку України. А з другої половини минулого року почав відчувати готовність з боку компаній реалізовувати інвестиційні проекти вартістю в десятки мільйонів євро, тож банк продовжує розвиток кредитування, у тому числі й малого та середнього бізнесу та вбачає великий потенціал в сферах логістики, агровиробництва, переробки, фармацевтики, біоенергетиці. Також пані Лариса наголосила, що розвиватиме Райф і портфель ризик-шерингових програм для підтримки українських підприємців: у минулому році банк пролонгував та залучив більше ніж 330 млн євро фінансування по програмах покриття ризиків від ЄБРР, DFC за підтримки USAID, Європейського інвестиційного банку та Європейського інвестиційного фонду, MIGA та реалізував два великих проекти з державним Експортно-кредитним агентством щодо гарантій по експортних контрактах.
В 2023 український ринок фінансів та страхування має виклики щодо додаткових переоцінок активів, що наближає до міжнародних норм регулювання.
«Але спираючись на мій приватний досвід, скептично відношусь до того, що європейські супервайзери дадуть зелене світло своїм акціонерам для інвестування в Україну прямо зараз, в період невизначеності. Усі фінансові нюанси, в умовах відкритої військової агресії, ми повинні вирішувати на локальному рівні між ринком та регулятором.
Корпоративний бізнес є платоспроможним та може дати поштовх для розвитку фінансового сегменту через довгострокові накопичувальні програми для своїх працівників, додатково забезпечуючи соціальний захист та підтримку. Вважаю особисто, що ми повинні розробити стратегію розвитку довгострокового страхування, оскільки це ресурс для інвестицій, які можуть відновити нашу післявоєнну економіку та допомогти громадянам створити додаткові заощадження для майбутнього», – визначила вектор розвитку Голова Правління Граве Україна Наталія Базилевська.
Перспективи оборонної та військової промисловості України
Анна Гвоздяр, заступниця міністра з питань стратегічних галузей промисловості України, під час свого виступу окреслила траєкторію розвитку оборонно-промислового комплексу країни. Так, простежується значне зростання оборонної промисловості – за 2023 рік виробництво озброєння та військової техніки зросло втричі в порівнянні з 2022-м. Міністерство має амбітне бачення подальшого посилення цього зростання — вже сьогодні виробники, приватні та державні, мають спроможності виготовити в шість разів більше, ніж минулого року. Але для цього їм потрібні замовлення та довгострокові контракти, в першу чергу від держави. Збільшення закупівель озброєння критично важливе й для національної оборони.
Відповідно, Міністерство докладає зусилля щодо налагодження практики укладення довгострокових контрактів з українським бізнесом та пошуку нових джерел фінансування цих контрактів, щоб забезпечити стабільність і передбачуваність у ланцюжку поставок і відповідати запитам Збройних Сил України. Пані Гвоздяр підтвердила нетерпимість до корупційних практик і заохотила бізнес до участі в розбудові оборонної промисловості. Зрештою, застуниця міністра наголосила, що важливо зберегти капітал і створити робочі місця всередині держави, щоб Україна була самодостатньою в критично важливих оборонних технологіях.
Дмитро Шимків, співзасновник компанії AeroDrone, обговорив виклики та можливості залучення української індустрії безпілотників до розбудови оборонного комплексу. Він виділив такі проблеми, як брак фінансування, складні митні процедури та непередбачуваність замовлень. Шимків закликав відповідні міністерства підтримувати українських виробників на противагу іноземним, посилаючись на регуляторні проблеми та важливість чесної конкуренції. Він також торкнувся питань прибутковості, регуляторних проблем та наявності ESG-принципів у політиці банків щодо фінансування розвитку озброєнь. Пан Шимків наголосив на необхідності реформування політики для сприяння зростанню та конкурентоспроможності оборонної промисловості України.
Антон Скрипник, засновник Roboneers, продовжив перелік перешкод, які постають перед українським бізнесом, що прагне долучитися до розбудови ОПК. Окрім бюрократії, він відзначив застаріле законодавство в оборонному секторі України, надмірні вимоги до бухгалтерської звітності та процедурні питання. Скрипник також обговорив ширші питання бізнес-середовища в Україні, включаючи труднощі з доступом до фінансових інструментів та необхідність загальногалузевих змін. Тим не менш, Скрипник підкреслив, що його команда не стикалася з жодними випадками корупції, що свідчить про позитивний аспект їхньої взаємодії з державними органами. Спікер наголосив на співпраці з міністерствами для досягнення спільних цілей і закликав до системних реформ з метою оптимізації процесів в оборонній промисловості.
Виконавча директорка Tech Force in UA, Катерина Михалко, чия компанія розпочала роботу в серпні 2023 року, розповіла про процес об’єднання провідних приватних підприємств, які забезпечують захисників високими військовими технологіями й прагнуть спряти вирішенню ключових викликів в оборонній промисловості України. Серед них – перерозподіл бюджету, обмеження експорту та тривалі виробничі цикли. Крім того, пані Михалко наголосила на проблемах з людськими ресурсами, зокрема, на незамінності певних спеціалістів. Спікерка також підтримала регламентовані технічні вимоги та діалог між Міністерством оборони та бізнесом.
Андрій Фіалковський, генеральний директор компанії Skyeton, висвітлив виклики, з якими стикаються компанії у співпраці з органами влади для потреб оборонної промисловості. Він підкреслив важливість фінансового прогнозування, передбачуваності у виробництві, критичну роль експорту у фінансуванні розвитку компанії та зазначив перешкоди, такі як необхідність збільшення тривалості контрактів для закупівель та митного оформлення, а також труднощі із забезпеченням кредитування через брак застави. Проведення реформ і сприяння більш ефективній співпраці між підприємствами оборонної промисловості та урядом допоможуть вирішити ці проблеми.
Крістіан Сір, старший директор BAE Systems в Україні, відзначив прихильність компанії до країни. Так, відкриття представництва компанії, яка є одним з найбільших постачальників артилерійського обладнання з різних країн, включаючи Швецію, Великобританію та США, підтверджує готовність BAE Systems співпрацювати з українським урядом для подальшої підтримки поточних потреб країни та вивчення майбутніх потреб. Пан Сір обговорив стратегію компанії в Україні, яка першочергово зосереджена на ремонті та технічному обслуговуванні життєво важливих артилерійських систем, що експлуатуються Збройними силами України в межах українського кордону. BAE Systems відкрита до співпраці з місцевими партнерами та взаємодії з Міністерством з метою розбудови місцевої промислової бази.
Ден Галлетт, директор в Україні, Центральній та Східній Європі компанії Babcock International Group, підкреслив відданість компанії Babcock роботі з українською промисловістю на засадах партнерства, а не конкуренції, а також їхню співпрацю з британським урядом та промисловими партнерами, такими як BAE Systems. Він закликав об’єднати попит і пропозицію на оборонні можливості та окреслив підхід Babcock до ведення бізнесу в Україні, який включає дотримання британського та українського законодавства і зосередження на створенні економічної та соціальної цінності. Ден згадав про британські експортні кредити, які сприяють укладанню угод, і наголосив на важливості потенціалу для успіху в оборонних програмах. Він також високо оцінив зусилля по боротьбі з корупцією та відзначив нещодавнє продовження угоди про безмитну торгівлю між Великою Британією та Україною як можливість для посилення співпраці.
Стратегічна співпраця між Україною та Польщею
Як зазначив Юрій Мушка, посол з особливих доручень у Міністерстві закордонних справ України, Польща – стратегічний партнер України та найбільший торговельний партнер серед країн ЄС з торговельним оборотом близько $13-14 млрд, до того ж, через Польщу пролягають важливі логістичні шляхи. Ситуація з блокадою на польсько-українському кордоні, яка склалась на сьогодні, це прикрий випадок у контексті тривалої та плідної співпраці між двома країнами. Водночас подібна блокада має негативний вплив не тільки на українську, але й на польську економіку. На переконання пана Мушки, з такими випадками потрібно боротися, зокрема юридичними методами та на рівні діалогу Київ-Варшава-Брюссель.
Сергій Деркач, заступник Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України, зазначив, що питання блокади польсько-українського кордону має особливу увагу Президента та Прем’єр-міністра України. До того ж, команда українського Міністерства на постійному контакті з колегами з польського Мінінфраструктури. За словами пана Деркача, вони мають консенсус щодо необхідних кроків для уникнення відновлення блокади кордону польськими перевізниками та погоджуються, що угода про лібералізацію вантажних перевезень (скасування автодозволів на міжнародні вантажні перевезення) має бути продовжена.
Водночас відбувались спроби блокування кордону не тільки Польщею, а й іншими країнами-сусідами, навіть якщо вимоги страйкарів несли виключно внутрішній характер. Тож це питання – ключове у переговорах з Єврокомісією, українська сторона наполягає на визнанні доріг до пунктів пропуску критичними, щоб унеможливити їх перекриття, адже це шкодить і українській економіці, і економікам країн ЄС. Інакше є ризик того, що кордон може бути постійно заблокований підприємцями з будь-якої сфери та з будь-якої причини.
Тимофій Мураховський, директор з комерційної роботи та логістики АТ «Укрзалізниця», розповів, що минулого року Укрзалізниця запровадила контрейлерний потяг та вже потестувала його рух між Україною та Польщею. Такі потяги можуть застосовуватись як альтернатива автоперевезенням під час ускладненого руху автошляхами. Наразі ведуться переговори з польською стороною стосовно оптимізації вартості таких перевезень. Укрзалізниця може відправляти 4 потяга на тиждень, транзитний час в обидві сторони складає дві доби. До того ж, Укрзалізниця відкрила філію UZ Cargo Poland, яка запрацювала з жовтня 2023 року. Наразі компанія запускає вантажні потяги з Києва, Дніпра і Одеси до порта Гданськ.
На переконання Олександра Ткачука, директора з розвитку термінальної мережі Левада Карго, блокади та страйки на українсько-польському кордоні можуть продовжуватись аж допоки Україна не стане членом ЄС. Водночас черги автотранспорту спонукають розвиток залізничного сполучення, зокрема контрейлерних перевезень.
Даріуш Шимчиха, віце-президент Польсько-української господарчої палати, прокоментував, що палата виступає за відновлення безперешкодного руху на польсько-українському кордоні. Поточна блокада має суттєвий негативний вплив на бізнес-зв’язки обох країн, хоча найбільше страждає саме українська економіка. Позиція палати полягає у необхідності відновлення вільного руху вантажів, оскільки українська економіка суттєво покладається на доходи від експорту агропродукції, тож шляхи солідарності мають працювати.
Пан Шимчиха висловив сподівання на увагу нового польського Уряду до цієї проблеми та конкретні зусилля щодо її вирішення. Ця блокада має політичне підґрунтя, так як польські фермери в рамках ширших акцій в ЄС протестують проти нових вимог Green Deal та вимагають субсидій. Ймовірно, протести можуть завершитись після виконання певних умов, наприклад, надання фермерам компенсацій за вартість зерна.
Марчін Новацкі, віце-президент Спілки підприємців і роботодавців Польщі (ZPP), зазначив, що протести польських фермерів мають як домашній, так і європейський фокус, зокрема через ціни на збіжжя та нові амбітні кліматичні цілі для аграріїв. У фермерів також є застереження стосовно майбутніх регуляцій ЄС щодо українського аграрного експорту. На думку пана Новацкі, потрібна передбачувана торговельна політика між Україною та Польщею, а також збалансована позиція Єврокомісії щодо торгівлі з Україною. Пан Новацкі висловив припущення, що протести перевізників можуть також відновитись з 1 березня, адже не схоже, що всі вимоги перевізників будуть врегульовані до того часу.
Щиро дякуємо спікерам та всім учасникам за цей захід і окремо, звісно, партнерам Raiffeisen Bank Ukraine та GRAWE Ukraine за співпрацю!
