Бізнес пропонує 8 ключових напрямів для старту роботи новообраної ВР

23/ 07/ 2019

Європейська Бізнес Асоціація звертається до новообраного Парламенту із закликом звернути увагу на 8 пріоритетів, врегулювання яких створить більш якісні умови для роботи бізнесу та покращить інвестиційний клімат в Україні. Вони стосуються протидії тіньовій економіці, продовження гармонізації законодавства України з нормами ЄС, податкового регулювання, митниці, інфраструктури, новітніх технологій, людських та природних ресурсів «Парламент грає ключову роль у створенні здорового регулювання. Тож ми в Асоціації розробили перелік питань, які потребують першочергового втручання та допоможуть бізнесу розвиватись, а країні – сміливо рухатись вперед. До речі, по більшості з них вже навіть є готові дороговкази – зареєстровані законопроекти», – наголосила Світлана Михайловська, заступник директора Європейської Бізнес Асоціації. В контексті протидії тіньовій економіці необхідна тотальна фіскалізація, запровадження новітніх технологій РРО, захист прав інтелектуальної власності, підвищення відповідальності за невидачу фіскальних чеків, промотування cashless, діджиталізація процесів комунікації між бізнесом та владою, створення цивілізованого ринку електронної комерції, боротьба з фальсифікатом, зокрема, харчових продуктів. Одним із пріоритетних питань має також стати боротьба із «сірим» ринком зерна, який, за різними оцінками, досягає 40% від всього ринку зерна. Водночас, відновити справедливі умови оподаткування та добросовісної конкуренції в сільському господарстві можна завдяки скасуванню «соєво-ріпакових правок», як то було передбачено законопроектом №10027 або альтернативним №10027-1. Крім того, забезпечити чітку ідентифікацію продавця в Інтернеті допомогло б прийняття законопроекту №6754. Однак, паралельно необхідно працювати над створенням чітких правил торгівлі в Інтернеті, до прикладу, запроваджуючи єдиний реєстр сайтів, які здійснюють реалізацію алкогольних напоїв, обмеження при пересиланні товарів тощо. Наступний блок питань – продовження гармонізації законодавства України з нормами ЄС. Так, варто зробити ще один крок до промислового безвізу та врегулювати питання ринкового нагляду (законопроекти №5450-1 та №10222), запровадити європейський спосіб поводження з відходами шляхом прийняття законопроекту «Про відходи» та розробити врешті законопроект «Про ветеринарну медицину». Водночас, не допустити фактичного скасування захисту прав інтелектуальної власності для засобів захисту рослин через запровадження механізму так званого «експериментального виключення», який під виглядом гармонізації прописано в законопроекті №9385 (з метою недопущення неконтрольованого ввезення на територію України пестицидів з недоведеною безпечністю під виглядом дослідницьких партій). В контексті доступу до новітніх технологій варто надати доступ українським аграріям до найсучасніших технологій захисту урожаю, що передбачено в законопроекті №6606. Крім того, скасувати деякі обмеження щодо клінічних випробувань, що надасть притік інвестицій на територію України і можливість доступу пацієнтів до новітніх ліків. Так, усунути колізію в сфері клінічних досліджень можливо шляхом прийняття законопроекту №4036. Крім того, декриміналізувати клінічні дослідження шляхом скасування статті 321-2 ККУ з метою забезпечення пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню. Особливої уваги потребує також митниця. Для прискорення проходження митного оформлення вантажів при здійсненні експортно-імпортних операцій, наряду з «єдиним вікном» необхідно забезпечити функціонування інституту Авторизованого економічного оператора – прийняти законопроект №7473. Паралельно, впроваджувати нову комп’ютеризовану систему транзиту (NCTS) шляхом прийняття законопроекту №9532, що забезпечить простежуваність при переміщенні товарів митною територією України. Серед податкових питань та зниження фіскалього тиску на бізнес є необхідність скасування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію/не реєстрацію податкової накладної та розрахунку коригування не платнику ПДВ, а також, скасування штрафів за самостійне уточнення звітів про контрольовані операції. Водночас, необхідність повернення «старих» сум ПДВ, що утворились до 1 лютого 2016 року, визначення зрозумілого механізму заокруглення сум в чеках, конкретизація формулювання застосування штрафних санкцій при торгівлі алкогольними напоями (наприклад, за роздрібними цінами), врегулювання проблеми запровадження нової системи адміністрування акцизного податку на паливо та звільнення від ПДВ операції з постачання в Україну лікарських засобів, медичних виробів тощо, які дозволено застосовувати у клінічних випробуваннях. Окремо варто зазначити про розвиток інфраструктури. Так, для залучення приватних інвестицій у сферу логістики, необхідно запровадити одну з найпоширеніших форм державно-приватного партнерства у світі - концесію (ідея була закладена у законопроекті №8125 – із урахуванням пропозицій Асоціації), водночас, створити Комісію з питань регулювання транспорту. Крім того, слід реформувати ринок залізничних вантажних перевезень, а законопроект №9512 створив би можливості для перевезення вантажів власними локомотивами приватних компаній та позбавив би АТ «Укрзалізниця» монополії на надання послуг локомотивної тяги. Не менш важливим питанням є розвиток людських ресурсів та прийняття більш сучасного трудового законодавства –Трудового кодексу (проект Закону №1658), а також врегулювання проблем з працевлаштуванням іноземців. Крім того, тут варто говорити про комфортні умови для працівників, наприклад, надаючи можливість самостійно обирати банк для обслуговування та отримання заробітної плати (через підтримку законопроекту №2287а). Водночас, сприяти розвитку природних ресурсів. Наразі бізнес не бачить стратегічної політики держави щодо розвитку лісового господарства. Тож необхідним є запровадження національної лісової політики, законодавче закріплення правил реалізації деревини переробникам (орієнтованих на забезпечення сировиною вітчизняних деревообробних підприємств, стимулювання поглибленої переробки деревини та ефективне використання лісових ресурсів) та запровадження загальнообов’язкової для всіх постійних лісокористувачів єдиної державної системи електронного обліку деревини. Окрім цього, питання енергетики та сталого використання природних ресурсів є вкрай важливим, тут варто наголосити на необхідності розробки нового Кодексу про надра на основі кращих світових практик. Крім того, земля є важливим ресурсом країни, тож необхідним є чітке врегулювання правил і запуск цивілізованої системи ринкових відносин із земельними ресурсами. Безумовно, це далеко не вичерпний перелік пропозицій, адже багато чого ще треба зробити в контексті боротьби з корупцією, реформи судової гілки влади та правоохоронних органів. Тож, сподіваємось, новообрана Верховна Рада прислухається до голосу прозорого і законослухняного бізнесу та вже з перших днів роботи почне ефективно взаємодіяти з його представниками.

«Парламент грає ключову роль у створенні здорового регулювання. Тож ми в Асоціації розробили перелік питань, які потребують першочергового втручання та допоможуть бізнесу розвиватись, а країні – сміливо рухатись вперед. До речі, по більшості з них вже навіть є готові дороговкази – зареєстровані законопроекти», – наголосила Світлана Михайловська, заступник директора Європейської Бізнес Асоціації.

В контексті протидії тіньовій економіці необхідна тотальна фіскалізація, запровадження новітніх технологій РРО, захист прав інтелектуальної власності, підвищення відповідальності за невидачу фіскальних чеків, промотування cashless, діджиталізація процесів комунікації між бізнесом та владою, створення цивілізованого ринку електронної комерції, боротьба з фальсифікатом, зокрема, харчових продуктів.

Одним із пріоритетних питань має також стати боротьба із «сірим» ринком зерна, який, за різними оцінками, досягає 40% від всього ринку зерна. Водночас, відновити справедливі умови оподаткування та добросовісної конкуренції в сільському господарстві можна завдяки скасуванню «соєво-ріпакових правок», як то було передбачено законопроектом №10027 або альтернативним №10027-1.

Крім того, забезпечити чітку ідентифікацію продавця в Інтернеті допомогло б прийняття законопроекту №6754. Однак, паралельно необхідно працювати над створенням чітких правил торгівлі в Інтернеті, до прикладу, запроваджуючи єдиний реєстр сайтів, які здійснюють реалізацію алкогольних напоїв, обмеження при пересиланні товарів тощо.

Наступний блок питань – продовження гармонізації законодавства України з нормами ЄС. Так, варто зробити ще один крок до промислового безвізу та врегулювати питання ринкового нагляду (законопроекти №5450-1 та №10222), запровадити європейський спосіб поводження з відходами шляхом прийняття законопроекту «Про відходи» та розробити врешті законопроект «Про ветеринарну медицину». Водночас, не допустити фактичного скасування захисту прав інтелектуальної власності для засобів захисту рослин через запровадження механізму так званого «експериментального виключення», який під виглядом гармонізації прописано в законопроекті №9385 (з метою недопущення неконтрольованого ввезення на територію України пестицидів з недоведеною безпечністю під виглядом дослідницьких партій).

В контексті доступу до новітніх технологій варто надати доступ українським аграріям до найсучасніших технологій захисту урожаю, що передбачено в законопроекті №6606. Крім того, скасувати деякі обмеження щодо клінічних випробувань, що надасть притік інвестицій на територію України і можливість доступу пацієнтів до новітніх ліків. Так, усунути колізію в сфері клінічних досліджень можливо шляхом прийняття законопроекту №4036. Крім того, декриміналізувати клінічні дослідження шляхом скасування статті 321-2 ККУ з метою забезпечення пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню.

Особливої уваги потребує також митниця. Для прискорення проходження митного оформлення вантажів при здійсненні експортно-імпортних операцій, наряду з «єдиним вікном» необхідно забезпечити функціонування інституту Авторизованого економічного оператора – прийняти законопроект №7473. Паралельно, впроваджувати нову комп’ютеризовану систему транзиту (NCTS) шляхом прийняття законопроекту №9532, що забезпечить простежуваність при переміщенні товарів митною територією України.

Серед податкових питань та зниження фіскалього тиску на бізнес є необхідність скасування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію/не реєстрацію податкової накладної та розрахунку коригування не платнику ПДВ, а також, скасування штрафів за самостійне уточнення звітів про контрольовані операції. Водночас, необхідність повернення «старих» сум ПДВ, що утворились до 1 лютого 2016 року, визначення зрозумілого механізму заокруглення сум в чеках, конкретизація формулювання застосування штрафних санкцій при торгівлі алкогольними напоями (наприклад, за роздрібними цінами), врегулювання проблеми запровадження нової системи адміністрування акцизного податку на паливо та звільнення від ПДВ операції з постачання в Україну лікарських засобів, медичних виробів тощо, які дозволено застосовувати у клінічних випробуваннях.

Окремо варто зазначити про розвиток інфраструктури. Так, для залучення приватних інвестицій у сферу логістики, необхідно запровадити одну з найпоширеніших форм державно-приватного партнерства у світі – концесію (ідея була закладена у законопроекті №8125 – із урахуванням пропозицій Асоціації), водночас, створити Комісію з питань регулювання транспорту. Крім того, слід реформувати ринок залізничних вантажних перевезень, а законопроект №9512 створив би можливості для перевезення вантажів власними локомотивами приватних компаній та позбавив би АТ «Укрзалізниця» монополії на надання послуг локомотивної тяги.

Не менш важливим питанням є розвиток людських ресурсів та прийняття більш сучасного трудового законодавства –Трудового кодексу (проект Закону №1658), а також врегулювання проблем з працевлаштуванням іноземців. Крім того, тут варто говорити про комфортні умови для працівників, наприклад, надаючи можливість самостійно обирати банк для обслуговування та отримання заробітної плати (через підтримку законопроекту №2287а).

Водночас, сприяти розвитку природних ресурсів. Наразі бізнес не бачить стратегічної політики держави щодо розвитку лісового господарства. Тож необхідним є запровадження національної лісової політики, законодавче закріплення правил реалізації деревини переробникам (орієнтованих на забезпечення сировиною вітчизняних деревообробних підприємств, стимулювання поглибленої переробки деревини та ефективне використання лісових ресурсів) та запровадження загальнообов’язкової для всіх постійних лісокористувачів єдиної державної системи електронного обліку деревини. Окрім цього, питання енергетики та сталого використання природних ресурсів є вкрай важливим, тут варто наголосити на необхідності розробки нового Кодексу про надра на основі кращих світових практик. Крім того, земля є важливим ресурсом країни, тож необхідним є чітке врегулювання правил і запуск цивілізованої системи ринкових відносин із земельними ресурсами.

Безумовно, це далеко не вичерпний перелік пропозицій, адже багато чого ще треба зробити в контексті боротьби з корупцією, реформи судової гілки влади та правоохоронних органів. Тож, сподіваємось, новообрана Верховна Рада прислухається до голосу прозорого і законослухняного бізнесу та вже з перших днів роботи почне ефективно взаємодіяти з його представниками.