fbpx
Розмір літер 1x
Колір сайту
Зображення
Додатково
Міжрядковий інтервал
Міжсимвольний інтервал
Шрифт
Убудовані елементи (відео, карти тощо)
 

Пропозиції від бізнесу щодо концепції держави у смартфоні

04/ 07/ 2019
  В останні кілька місяців триває обговорення концепції держави у смартфоні, мета якої активно підтримується бізнесом. За даними КМУ, 125 послуг вже надається в електронному вигляді. Проте, більшість з них, на жаль, не працює на 100% в он-лайні, а система ідентифікації залишається незручною для громадянина та бізнесу. Світлана Михайловська. Заступник директора Європейської Бізнес Асоціації. Тема діджиталізації не нова. Про неї говорять вже кілька років. Асоціація завжди виступала за зменшення будь-яких прямих контактів бізнесу з державними службовцями з метою зниження рівня корупції, детінізації економіки, спрощення процесів погоджень та отримання різних документів, довідок тощо. На думку бізнесу, процес переведення держави у смартфон варто розділити на дві складові: послуги (в тому числі, видача документів та довідок) та реєстри/відкриті дані. Водночас, вже зараз в електронний формат варто переводити 13 послуг та 16 реєстрів. Хоча, безумовно, їх кількість значно більша і в подальшому бізнес сподівається, що все ж більшість послуг/інформації, що надається державою буде діджиталізована. А документооборот в органах влади електронізовано, що надасть можливість онлайн відслідковувати будь-яке звернення. В контексті послуг, мова йде про: ініціативу BankID, що дозволить українцям відкрити банківський рахунок зі свого смартфону без обовязкової фізичної присутності клієнта для ідентифікації.  впровадження безготівкових платежів за адмінпослуги – системне та по всій Україні.   передачу електронної звітності з використанням електронного цифрового підпису до державних органів - Державної служби зайнятості, Фонду соцзахисту, Міноборони, Державного комітету статистики тощо, що спростить звітний процес при прийнятті на роботу працівників, звільненні, відрядженнях тощо.   створення електронного кабінету для митниці (за аналогією з податковим) для дієвого часового контролю виконання митних формальностей. онлайн подачу документів в «єдине вікно» без участі митного брокера та митної декларації без спеціальної платної програми. замовлення марок акцизного податку, яке вже давно має відбуватись онлайн в Кабінеті платника податків, але в реальності компанії везуть флешку до територіальних відділень ДФС.   запровадження видачі електронних рецептів для лікування тварин, що дозволить підвищити якість та безпечність продукції (м’яса, молока тощо).  можливість видачі споживачам гарантійних талонів на побутову техніку і електроніку в електронному вигляді, за прикладом деяких країн ЄС або США.  повноцінне запровадження додатку «Купуй безпечне», що допоможе визначити чи ввозився товар офіційно в Україну, а відтак чи він адаптований до вимог нашого ринку (до прикладу, побутова техніка) та поскаржитись на недобросовісного підприємця.  створення електронного кабінету заявників для візуалізації всіх етапів затвердження проведення клінічних випробувань та електронного кабінету для візуалізації процесу проходження розмитнення вантажів з досліджуваними лікарськими засобами та допоміжними матеріалами.  виконання вимог ФАО задля приєднання до системи електронного обігу фітосанітарних сертифікатів в Україні. В контексті реєстрів, на думку бізнесу, актуальними є наступні речі.    Відкриття доступу до обліку (реєстру) виданих дозволів на міжнародні перевезення вантажів автомобільним транспортом – щоб врегулювати проблему несвоєчасного повернення дозволів окремими перевізниками та збільшити ефективність використання наявних дозволів. Важливо мати можливість прозоро відслідковувати: кому, коли та які саме категорії дозволів були видані.    Переведення в електронний реєстр інформації щодо дозволів на оптову торгівлю алкогольними напоями та інформації щодо ліцензій виробників та імпортерів алкогольних напоїв, адже наразі дані містяться в паперовому варіанті. Така ж ситуація і з Реєстром ветеринарних лікарських засобів, які знаходяться в обліку.   Відкриття Реєстру обсягів зерна на елеваторах та переведення обороту складських документів в електронну форму. Адже на сьогодні існує високий рівень розкрадань на зернових складах, найперше, через те, що складські документи існують у документальній формі, що створює середовище для шахрайських дій та незаконних схем обігу товару. Створення реєстру харчових добавок, харчових ензимів, ароматизаторів та запровадження електронної системи фармакологічного нагляду, задля аналізу побічних реакцій при використанні ветеринарних лікарських засобів. А також, створення реєстру підприємств, які мають потужності для утилізації конфіскованої контрафактної продукції. Адже наразі подальша доля конфіскованої за рішенням суду продукції, наприклад, алкоголю – невідома.    Запровадження загальнодержавного електронного реєстру лісорубних квитків та загальнодержавної системи електронного обліку деревини, обов’язкової для ведення всіма постійними лісокористувачами. Це сприятиме відкритості інформації, пов’язаної з лісовим господарством та зменшенню обігу незаконно заготовленої деревини.  Повноцінне запровадження електронного реєстру листків непрацездатності, який дозволить якісно боротись з фіктивними лікарняними.  Водночас, повернутись до вирішення питання забезпечення коректної роботи єдиної бази даних ДП «Державний експертний центр МОЗ України» та Державної служби з лікарських засобів і контролю за наркотиками для відсутності будь-яких затримок у звязку із відсутністю або несвоєчасним оновленням відповідної інформації при проведенні державного контролю якості лікарських засобів. Крім того, створити єдину базу даних медичних виробів на ринку України, в тому числі, задля боротьби із сірим імпортом. Надати офіційний статус та запустити Реєстр клінічних досліджень лікарських засобів. Cтворити єдиний офіційний Реєстр лікувально-профілактичних закладів/установ і фізичних осіб підприємців, які мають ліцензію на медичну діяльність, з інформацією про акредитацію. Створити реєстри пацієнтів, щоб мати актуальну медичну статистику, як-то поширеність і кількість захворювань в Україні та по регіонам. Зі свого боку, Європейська Бізнес Асоціація готова надавати пропозиції та коментарі по їх розробці, адже процес оптимізації та діджиталізації послуг – один з аспектів, який сприятиме розвитку бізнес-середовища та залученню інвестицій в країну.

В останні кілька місяців триває обговорення концепції держави у смартфоні, мета якої активно підтримується бізнесом. За даними КМУ, 125 послуг вже надається в електронному вигляді. Проте, більшість з них, на жаль, не працює на 100% в он-лайні, а система ідентифікації залишається незручною для громадянина та бізнесу.

Світлана Михайловська Заступник директора Європейської Бізнес Асоціації
Тема діджиталізації не нова. Про неї говорять вже кілька років. Асоціація завжди виступала за зменшення будь-яких прямих контактів бізнесу з державними службовцями з метою зниження рівня корупції, детінізації економіки, спрощення процесів погоджень та отримання різних документів, довідок тощо.

На думку бізнесу, процес переведення держави у смартфон варто розділити на дві складові: послуги (в тому числі, видача документів та довідок) та реєстри/відкриті дані. Водночас, вже зараз в електронний формат варто переводити 13 послуг та 16 реєстрів. Хоча, безумовно, їх кількість значно більша і в подальшому бізнес сподівається, що все ж більшість послуг/інформації, що надається державою буде діджиталізована. А документооборот в органах влади електронізовано, що надасть можливість онлайн відслідковувати будь-яке звернення.

В контексті послуг, мова йде про:

  • ініціативу BankID, що дозволить українцям відкрити банківський рахунок зі свого смартфону без обов’язкової фізичної присутності клієнта для ідентифікації. 
  • впровадження безготівкових платежів за адмінпослуги – системне та по всій Україні.  
  • передачу електронної звітності з використанням електронного цифрового підпису до державних органів – Державної служби зайнятості, Фонду соцзахисту, Міноборони, Державного комітету статистики тощо, що спростить звітний процес при прийнятті на роботу працівників, звільненні, відрядженнях тощо.  
  • створення електронного кабінету для митниці (за аналогією з податковим) для дієвого часового контролю виконання митних формальностей.
  • онлайн подачу документів в «єдине вікно» без участі митного брокера та митної декларації без спеціальної платної програми.
  • замовлення марок акцизного податку, яке вже давно має відбуватись онлайн в Кабінеті платника податків, але в реальності компанії везуть флешку до територіальних відділень ДФС.  
  • запровадження видачі електронних рецептів для лікування тварин, що дозволить підвищити якість та безпечність продукції (м’яса, молока тощо). 
  • можливість видачі споживачам гарантійних талонів на побутову техніку і електроніку в електронному вигляді, за прикладом деяких країн ЄС або США. 
  • повноцінне запровадження додатку «Купуй безпечне», що допоможе визначити чи ввозився товар офіційно в Україну, а відтак чи він адаптований до вимог нашого ринку (до прикладу, побутова техніка) та поскаржитись на недобросовісного підприємця. 
  • створення електронного кабінету заявників для візуалізації всіх етапів затвердження проведення клінічних випробувань та електронного кабінету для візуалізації процесу проходження розмитнення вантажів з досліджуваними лікарськими засобами та допоміжними матеріалами. 
  • виконання вимог ФАО задля приєднання до системи електронного обігу фітосанітарних сертифікатів в Україні.

В контексті реєстрів, на думку бізнесу, актуальними є наступні речі.   

Відкриття доступу до обліку (реєстру) виданих дозволів на міжнародні перевезення вантажів автомобільним транспортом – щоб врегулювати проблему несвоєчасного повернення дозволів окремими перевізниками та збільшити ефективність використання наявних дозволів. Важливо мати можливість прозоро відслідковувати: кому, коли та які саме категорії дозволів були видані.   

Переведення в електронний реєстр інформації щодо дозволів на оптову торгівлю алкогольними напоями та інформації щодо ліцензій виробників та імпортерів алкогольних напоїв, адже наразі дані містяться в паперовому варіанті. Така ж ситуація і з Реєстром ветеринарних лікарських засобів, які знаходяться в обліку.  

Відкриття Реєстру обсягів зерна на елеваторах та переведення обороту складських документів в електронну форму. Адже на сьогодні існує високий рівень розкрадань на зернових складах, найперше, через те, що складські документи існують у документальній формі, що створює середовище для шахрайських дій та незаконних схем обігу товару.

Створення реєстру харчових добавок, харчових ензимів, ароматизаторів та запровадження електронної системи фармакологічного нагляду, задля аналізу побічних реакцій при використанні ветеринарних лікарських засобів. А також, створення реєстру підприємств, які мають потужності для утилізації конфіскованої контрафактної продукції. Адже наразі подальша доля конфіскованої за рішенням суду продукції, наприклад, алкоголю – невідома.   

Запровадження загальнодержавного електронного реєстру лісорубних квитків та загальнодержавної системи електронного обліку деревини, обов’язкової для ведення всіма постійними лісокористувачами. Це сприятиме відкритості інформації, пов’язаної з лісовим господарством та зменшенню обігу незаконно заготовленої деревини. 

Повноцінне запровадження електронного реєстру листків непрацездатності, який дозволить якісно боротись з фіктивними лікарняними. 

Водночас, повернутись до вирішення питання забезпечення коректної роботи єдиної бази даних ДП «Державний експертний центр МОЗ України» та Державної служби з лікарських засобів і контролю за наркотиками для відсутності будь-яких затримок у зв’язку із відсутністю або несвоєчасним оновленням відповідної інформації при проведенні державного контролю якості лікарських засобів.

Крім того, створити єдину базу даних медичних виробів на ринку України, в тому числі, задля боротьби із сірим імпортом. Надати офіційний статус та запустити Реєстр клінічних досліджень лікарських засобів. Cтворити єдиний офіційний Реєстр лікувально-профілактичних закладів/установ і фізичних осіб підприємців, які мають ліцензію на медичну діяльність, з інформацією про акредитацію. Створити реєстри пацієнтів, щоб мати актуальну медичну статистику, як-то поширеність і кількість захворювань в Україні та по регіонам.

Зі свого боку, Європейська Бізнес Асоціація готова надавати пропозиції та коментарі по їх розробці, адже процес оптимізації та діджиталізації послуг – один з аспектів, який сприятиме розвитку бізнес-середовища та залученню інвестицій в країну.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Стартуй в Telegram боті
Читайте корисні статті та новини. Поширюйте їх соціальними мережами.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: