fbpx

Правоохоронці отримають розширені права під час обшуку в доступі до персональних даних, що зберігаються на електронних пристроях, – законопроект № 4003

24/ 09/ 2020

Олександр Ягодка

Адвокат

Питання кібербезпеки і боротьби з кіберзлочинами в Україні ще більш актуалізувалося на тлі пандемії коронавірусу. Кількість кіберзлочинів стрімко зростає , кібератаки, DDOS-атаки на сайти і сервера завдають значної шкоди бізнесу, поширюються фейковий технології і кібершахрайство, розкриваються конфіденційні особисті дані користувачів мережі Інтернет без їх згоди і т.д.

У 2005 році Верховною Радою України було ратифіковано Конвенцію про кіберзлочинність 2001 року (понад 60 країн-учасниць). Відповідно до положень даної Конвенції, сторони-підписанти надають взаємну допомогу одна одній з метою розслідування кримінальних злочинів, пов’язаних з комп’ютерними системами і даними, або з метою збору доказів у електронній формі. 

На даний момент кримінально-процесуальне законодавство України не приведено у відповідність з багатьма положеннями Конвенції про кіберзлочинність. Таким чином, міжнародне співробітництво по боротьбі з кіберзлочинністю та переслідування таких злочинців на практиці істотно ускладнюється. У зв’язку з цим у Верховній Раді зареєстрували кілька законопроектів (№4002, №4003, №4004), як заявляється, метою яких є підвищення ефективності боротьби з кіберзлочинністю і забезпечення дотримання режиму санкції.

Чи дійсно буде досягнута позначена мета в разі прийняття даних законопроектів і чи не будуть при цьому порушені права людини, зокрема право на таємницю кореспонденції ? 

Дані законопроекти викликали неоднозначну реакцію в суспільстві, зокрема серед інтернет-провайдерів і в Коаліції «За вільний Інтернет ». Подібна реакція викликана тим, що в деяких положеннях згаданих законопроектів містяться неоднозначні норми, які можуть привести до негативного впливу на права людини.

Законопроект №4003 вводить нову міру забезпечення кримінального провадження – термінове зберігання інформації Стаття 39 Закону України «Про телекомунікації» доповнюється пунктами 18-3 і 18-4. На провайдерів (операторів) телекомунікацій покладуть обов’язки по збереженню інформації в електронній формі щодо наданих користувачеві послуг, в тому числі даних про трафік в обсязі, необхідному для ідентифікації абонента, а також достатній для визначення джерела походження інформації (трафіку) і маршруту його передачі протягом 12 місяців.

За постановою прокурора, слідчого провайдери (оператори) телекомунікацій зобов’язані здійснювати термінове збереження інформації. Якщо ж інформація охороняється Законом України «Про захист персональних даних» або передається і зберігається при таких фізичних або юридичних умовах, при яких учасники спілкування можуть розраховувати на захист інформації від втручання інших осіб, обов’язково має бути постанова слідчого судді або суду. Однак законопроект недостатньо конкретизований в аспектах і особливостях процедури доступу до такої інформації за рішенням суду / слідчого судді і на практиці може трактуватися уповноваженими особами по-різному.

У правоохоронців з’явиться можливість доступу до інформації, що зберігається, наприклад в телефоні або ПК, на які не поширюється дозвіл на проведення обшуку. Дане право виникне, якщо слідчий / прокурор вирішать, що є достатні підстави вважати, що інформація, яка в них міститься, має значення для встановлення обставин у кримінальному провадженні. 

Таким чином, навіть якщо пристрій не значиться в постанові про обшук, але слідчий вирішить, що даний пристрій має значення і важливо для виробництва, його зможуть обшукувати. З прийняттям законопроекту №4003, доступ до інформації на пристрої особи можна буде отримати без санкції суду , а слідчі, в свою чергу, отримають додаткові можливості для отримання інформації. При цьому при розробці законопроекту не врахували конституційне право особи на таємницю кореспонденції (стаття 31 Конституції України). Також згідно зі статтею 32 Основного Закону, не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та дотримання прав людини. 

Часто на практиці до прибуття адвоката на місце, в процесі обшуку правоохоронці нерідко вимагають віддати всі особисті засоби індивідуального зв’язку, що є грубим порушенням норм кримінального процесу, а вся інформація, що зберігається на таких пристроях не може бути допустимим доказом. Як правило, постанова на обшук передбачає його проведення в конкретному місці, але такі рішення вкрай рідко містять конкретні прізвища, тому вимоги правоохоронців, наприклад, скласти телефони, є протизаконними.

Особистий обшук проводиться, якщо під час обшуку у слідчого з’явилися обґрунтовані підозри про те, що певна особа володіє дуже важливими для слідства даними або інформацією. У таких випадках складається окремий протокол, обов’язкова присутність адвоката і свідків. При цьому слідчим заборонено вилучення технічних пристроїв, крім випадків, передбачених законодавством. 

У разі ж прийняття законопроекту №4003, слідчі отримають розширені права, звільнившись від обов’язку погоджувати процесуальні дії зі слідчим суддею або судом, що може привести до необґрунтованих обшуків і масових порушень прав обшукуваних осіб.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Стартуй в Telegram боті
Читайте корисні статті та новини. Поширюйте їх соціальни мережами.
0 Шейрів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: