fbpx

Генеральний директор компанії «Cінево Україна» Джерон Дріссен: «у європейській практиці ми не маємо справи з несумлінною конкуренцією»

27/ 12/ 2017

Без якісних послуг у медицині і діагностиці неможлива побудова здорової і щасливої ​​нації, яка прагне жити за європейськими стандартами. Але, на жаль, поки, навіть не дивлячись на медичну реформу, що стартує з січня 2018 року, це залишається лише омріяним майбутнім.

Для порівняння: Україна витрачає на медицину 4% ВВП – це значно більше за будь-яку країну з аналогічним рівнем доходів. Але третина цих коштів на практиці втрачається через їхнє неефективне використання та корупцію. Саме тому українці частіше змушені лікуватися за власний рахунок. А значить, більш ретельно обирати медичні установи, яким можуть довіряти.

Довіра – наріжний камінь, сполучна ланка між медиком і пацієнтом. На те, щоб його заслужити, йдуть роки, а ось втратити довіру можна в один момент. І якщо державні медичні установи тільки приходять до цього розуміння, то більшість приватних клінік і лабораторій вже давно працюють саме за принципом: немає довіри – немає пацієнтів. Правда, в гонитві за клієнтами є й ті, хто використовує нечесні методи боротьби.

Газета “Факти” провела власне розслідування і з’ясувала, на що готові піти приватні медичні лабораторії в боротьбі за клієнта і чи можна протистояти наклепу й обману з боку конкурентів.

Півтора роки тому на одному з веб-сайтів з’явилася інформація, від імені жительки Львова про нібито «неякісні результати» аналізів, зроблених в медичній лабораторії «Синево». Цікаво, що, незважаючи на «постійні неточності» в результатах, як зазначено в статті, героїня матеріалу наполегливо продовжувала звертатися до однієї й тієї ж лабораторії. Тоді конфлікт між пацієнтом і «Синево» був вичерпаний. Подібна ситуація трапляється з приватними медичними дослідними установа. Щодня вони обслуговують десятки тисяч людей, серед яких є і незадоволені, і ті, які сумніваються в результатах аналізів, але, після медичних роз’яснень з боку лабораторії, конфлікт, як правило, має позитивне вирішення.

Що дивно в цій історії, так це те, що історія «львів’янки» спливла в інтернет-просторі через 1,5 року після її “невдоволення”. У листопаді стара інформація стала з’являтися на численних веб-сайтах, які в IT-сфері називають «сміттєвими». Потім до обговорення теми в соціальних мережах підключилися так звані «боти», що розміщують посилання у велику кількість аккаунтів груп.

Історія тривала до того моменту, поки з боку «Синево» не почали надходити офіційні заяви про недостовірність розміщеної інформації. Зрозуміло, «сміттєві» веб-сайти тут же видалили розміщені статті, геть заперечуючи їхнє існування. Але проплачені боти, не обтяжуючи себе перевіркою інформації, продовжували посилати користувачів до вже не існуючого контенту. Але і на цьому розкрутка «чорного» піару під назвою «Гіркій досвід в «Синево», або Гроші на вітер» не закінчилася – боти почали активно коментувати публікацію, розміщуючи тексти, що не мають ніякого відношення до теми статті і явно взяті з «методички». У таких випадках за справу беруться юристи.

В юридичній практиці є багато методів боротьби з нечесною конкуренцією, – прокоментувала ситуацію зовнішній юридичний радник Ганна Куліш. – Практично всі веб-сайти, які поширили неправдиву новину про “Синево”, були повідомлені: в разі, якщо недостовірна інформація, опублікована у них, потрібно стерти, ми звернемося в кіберполіції і відправимо офіційні скарги адміністраторам відповідних соціальних мереж, пошукових веб-сайтів і адміністраторам доменних зон. До цього, правда, не дійшло, бо при перших же правових преду прежденіях веб-сайти зняли публікацію” Але це ще раз підтвердило, що вона не мала нічого спільного з реальністю, а її поширення було «простимульовано».

Генеральний директор компанії “Синево Україна” Джерон Дріссен, що відповідає за бізнеси і в інших країнах, визнає, що з подібною недобросовісною конкуренцією стикається вперше, при тому, що у «Синево» зараз налічується майже 100 медичних лабораторій в Європі:

В європейській практиці ми не стикаємося з недобросовісною конкуренцією, – сказав Джерон Дріссен. – Ми готові до конкурентної боротьби за клієнтів. Але хочемо вести її відкрито, розуміючи, що маємо справу не тільки з машинами і технологіями, а з тим, що для нас найдорожче, – здоров’ям людей. Тому дуже сумно, що деякі українські веб-сайти і великі соціальні спільноти дозволяють собі публікувати завідомо неправдиві матеріали, ризикуючи не тільки своєю репутацією, але і дезорієнтувати співвітчизників».

З думкою Джерона Дріссена погоджуються й українські колеги. В Асоціації приватних медичних установ України підтверджують, що в нашій країні чесна конкуренція, на жаль, ведеться не завжди. “Правда, в медичному бізнесі бувають випадки недобросовісної конкуренції, – визнав керівник Асоціації приватної медицини України Дмитро Левченко. – Але при цьому ми говоримо про розвиток нового морального та цивілізованого бізнесу, заснованого на принципах «win-win» і умовах, що сприяють вдосконаленню та пошуку ефективних рішень на користь клієнта. Такі випадки вбивають довіру до якісної медицини. Тому користувачі Інтернету, навчені інформаційними війнами, повинні більш критично ставитися до інформації, яку читають і поширюють. Тоді за умови посилення юридичної відповідальності подібні «методи конкуренції» стануть лише безуспішними спробами підірвати чиюсь репутацію».

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Стартуй в Telegram боті
Читайте корисні статті та новини. Поширюйте їх соціальни мережами.
0 Шейрів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: