fbpx

Чому не варто зволікати з банкрутством, якщо для цього є передумови?

14/ 05/ 2020

Сергій Штогрин

Радник, арбітражний керуючий
SPENSERS

Як всім відомо, господарська діяльність, це діяльність на власний ризик. Зазвичай, щоб мінімізувати можливі ризики, переважна більшість бізнесу працює через організаційно-правові форми, які обмежують відповідальністю засновника, до прикладу ТОВ.

За змістом ст. 96 ЦК України, учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за зобов’язаннями юридичної особи і навпаки.

Та чи дійсно відповідальність засновників обмежена в повній мірі, а ризики відсутні?

Стрімкий розвиток пандемії та жорсткі карантинні заходи вже поставили у досить скрутне становище ряд галузей. Зобов’язання перестають виконуватися, товари не постачаються, фінансові надходження зменшуються, наявні фінанси витрачаються на утримання колективу тощо. Резервні ж фонди формували одиниці. На додачу, по прогнозам, попереду нас чекає ще доволі відчутна фінансова криза. Відтак, багато підприємств постануть перед загрозою неплатоспроможності та в звичний для нас спосіб почнуть робите все, щоб ухилитись від виконання своїх зобов’язань, а даремно.

Відповідно до ч. 6 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства (надалі – Кодекс) Боржник зобов’язаний у місячний строк звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі у разі, якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов’язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності), та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Якщо керівник боржника допустив порушення цих вимог, він несе солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів.

Частиною 2 ст. 61 Кодексу визначено, що у разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов’язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника – юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов’язаннями. Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані лише для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому цим Кодексом.

Таким чином, чинне законодавство встановлює випадки, коли учасник (засновник) юридичної особи все ж таки несуть відповідальність за зобов’язаннями юридичної особи. А так як у досить великої частини товариств з обмеженою відповідальністю засновники одночасно являються і директорами, то обмежена відповідальність може перетворитися на солідарну/субсидіарну відповідальність.

Та наше законодавство має достатньо норм, які начеб то й існують, але практика застосування їх відсутня. Схожа ситуація була з субсидіарною відповідальністю в процедурах банкрутства. Та з черговою судовою реформою і прийняттям нового Кодексу України з процедур банкрутства, а відповідно і нової філософії, Верховний Суд задав досить однозначний та чіткий посил. Так, Постановою Верховного Суду від 30.01.2018 у справі № 923/862/15 суд дійшов до висновку, що субсидіарна відповідальність за доведення до банкрутства застосовується до особи, дії та рішення якої призвели до відсутності як коштів на рахунках, так і майна банкрута і нема необхідності встановлення цього вироком суду.

Аналогічна позиція викладена в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 у справі № 5023/4388/12.

Наведена судова практика є досить переконливою та повинна все ж стимулювати бізнес не затягувати з проблемами неплатоспроможності та виходити з боргів цивілізованим та законним шляхом.

Для ініціювання процедури банкрутства необхідно авансувати гонорар арбітражного керуючого не менше розміру трьох мінімальний заробітних плат за три місяці. Таким чином, про доцільність ініціювання процедури банкрутства необхідно задуматися ще до того, як рахунки товариства повністю спустошаться.

Важливо також не затягувати з прийняттям такого рішення, оскільки ч. 6 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства відводить на це місячний строк. Тобто, у місячний строк необхідно отримати рішення загальних зборів про звернення до господарського суду з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство і встигнути звернувся з ним до господарського суду.

Більше того, питання солідарної відповідальності керівника боржника є обов’язковою частиною провадження у справі про банкрутство. А висновок суду про дату виникнення загрози неплатоспроможності і дії керівника при цьому, слугуватимуть підставою для звернення кредиторів до керівника боржника з вимогами притягнення його до солідарної відповідальності.

Таким чином, після виявлення загрози неплатоспроможності керівнику варто направити учасникам товариства повідомлення про наявність загрози неплатоспроможності (ч. 2 ст. 4 Кодексу) та обов’язок вжиття заходів для запобігання банкрутств; ініціювати процедуру досудової санації або ініціювати проведення зборів учасників та отримання рішення про подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство та уповноваження керівника боржника подати таку заяву до суду; у місячний строк з моменту виникнення загрози неплатоспроможності подати до господарського суду заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство з відповідними доказами виникнення загрози неплатоспроможності.

Що ж стосується субсидіарної відповідальності учасників, то процедура більш складна і можлива вона лише на стадії ліквідації. Проте, слід звернути увагу на те, що особа, яку притягують до субсидіарної відповідальності, повинна довести відсутність своєї вини. Тобто тягар доказування покладається саме на відповідача. Суд має встановити, які дії/бездіяльність певних осіб призвели до доведення до банкрутства і причино-наслідковий зв’язок між ними.

Підсумовуючи викладене можна дати досить однозначну відповідь на поставлене на початку питання: навіть в товаристві з обмеженою відповідальністю відповідальність засновників в повній мірі не обмежена, а тому слід досить обачно та обережно контролювати платоспроможність свого товариства. В противному ж випадку ризики солідарної/субсидіарної відповідальності засновника (учасника) та керівника досить реальні та перспективні.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Вибачте, для коментування необхідно увійти.
Читайте корисні статті та новини. Поширюйте їх соціальни мережами.
0 Шейрів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: