Виключення та вихід учасника з ТОВ та ТДВ

02/ 04/ 2018
Сергій Корнієнко, партнер юридичної фірми «Антіка» Вадим Карнаух, к.ю.н., юрист ЮФ «Антіка»

Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» (Закон про ТОВ), що був прийнятий 6 лютого 2018 року, є надзвичайно актуальним та вкрай важливим для бізнес-спільноти. Він вносить низку змін і новел до чинного законодавства, що регулює діяльність найбільш поширеної в Україні організаційно-правової форми господарських товариств – товариств з обмеженою відповідальністю (ТОВ). Торкнулися зміни й питань, пов’язаних з процедурою виключення та виходу учасника зі складу товариства.

Сьогодні питання виключення учасника з товариства регулюється загальними нормами Цивільного кодексу України (ЦК України) та окремими статтями Закону України «Про господарські товариства» (Закон про ГТ).

Так, згідно зі ст. 64 Закону про ГТ основними підставами для виключення учасника з ТОВ є систематичне невиконання або неналежне виконання обов’язків, а також перешкоджання своїми діями досягненню цілей товариства. Це правило за аналогією застосовується й до учасників товариства з додатковою відповідальністю (ТДВ). Крім того, учасника також може бути виключено з товариства у разі невнесення ним свого вкладу протягом встановленого законом строку.

Однак реалізація вказаних положень на практиці є досить проблематичною, оскільки законодавство не дає однозначної відповіді на питання хто та яким чином має встановити та підтвердити, що учасник ТОВ систематично не виконує або неналежно виконує свої обов’язки, або перешкоджає своїми діями досягненню цілей товариства.

Тому в Законі про ТОВ застосовано інший підхід до врегулювання цього питання, що виключає суб’єктивний підхід при прийнятті рішення про виключення учасника. Закон про ТОВ визначає лише дві підстави для виключення учасника з ТОВ:

  • якщо учасник товариства не зробив вклад для погашення заборгованості протягом наданого додаткового строку;
  • неподання спадкоємцями (правонаступниками) учасника товариства, який помер або його було оголошено судом безвісно відсутнім або померлим, чи учасника – юридичної особи, частка якого у статутному капіталі товариства становить менше 50%, та діяльність якого була припинена, заяви про вступ до товариства відповідно до закону протягом року з дня закінчення строку для прийняття спадщини, встановленого законодавством (ч. 2 ст. 23 Закону про ТОВ). Варто зазначити, що застосування цієї підстави стане можливим лише з 17 червня 2019 року.

Рішення про виключення учасника з товариства за Законом про ТОВ приймає вищий орган управління – загальні збори учасників товариства – більшістю голосів усіх учасників, що мають право голосу з відповідних питань, якщо статутом не передбачено інше. Нагадаємо, що відповідно до чинної сьогодні ч. 2 ст. 59 Закону про ГТ для виключення учасника з товариства потрібно понад 50% загальної кількості голосів учасників товариства.

Вихід учасника з товариства

Право учасника на вихід з товариства закріплене в ст. 116 ЦК України та ст. 10 Закону про ГТ, які продовжують діяти і після набуття чинності Законом про ТОВ. Водночас, останній визначає певні особливості в реалізації цього права учасниками ТОВ.

Передусім, скасовується вимога про необхідність надання учасником, який прийняв рішення вийти з товариства, письмової заяви про свій вихід за три місяці до виходу або в інший строк, встановлений статутом товариства. На відміну від такого повідомлення про вихід  Закон про ТОВ пропонує дещо інший порядок виходу учасника,  в залежності від розміру частки учасника товариства у статутному капіталі.

Так, учасник товариства, частка якого у статутному капіталі становить менше 50%, може вийти з товариства у будь-який час без згоди інших учасників. Водночас, учасник товариства, частка якого 50% й більше, може вийти з товариства лише за згодою інших учасників. Таке рішення має бути ухвалене загальними зборами протягом одного місяця з дня подання учасником заяви, якщо інший строк не передбачений статутом. Учасник може вийти з товариства протягом одного місяця з дня надання згоди за умови, що менший строк не визначений такою згодою.

Згідно із Законом про ТОВ учасник товариства вважається таким, що вийшов з товариства, з дня державної реєстрації його виходу. При цьому варто врахувати, що Закон про ТОВ прямо забороняє вихід учасника з товариства, якщо внаслідок цього в товаристві не залишиться жодного учасника.

Наслідки припинення участі в товаристві в результаті виходу учасника або виключення його зі складу учасників товариства

Закон про ТОВ передбачає майже однакові наслідки для учасника у випадку його виходу з товариства або виключення зі складу товариства. Основним наслідком, що настає в обох випадках припинення участі в товаристві, є обов’язок товариства виплатити учаснику, що припинив участь в товариства, вартість належної йому частки. Для цього товариство зобов’язане не пізніше 30 днів з дня, коли дізналося чи мало дізнатися про вихід учасника, а у випадку виключення учасника – протягом 30 днів з дня прийняття загальними зборами відповідного рішення, повідомити колишньому учаснику вартість його частки. Крім того, у випадку добровільного припинення участі в товаристві останнє зобов`язане надати учаснику, що прийняв таке рішення, обґрунтований розрахунок та копії документів, необхідних для розрахунку вартості належної йому частки.

Законом про ТОВ передбачено, що вартість частки учасника визначається станом на день, що передував дню подання ним заяви про вихід з товариства або дню прийняття загальними зборами рішення про виключення його з товариства. При цьому вартість частки має бути визначена з огляду на ринкову вартість сукупності всіх часток учасників товариства пропорційно до розміру частки учасника, що залишає товариство.

Виплатити колишньому учаснику вартість його частки пропорційно до розміру оплаченої ним частини частки або передати за його погодженням інше майно товариство зобов’язане протягом одного року з дня, коли дізналося чи мало дізнатися про вихід учасника, якщо інший строк не встановлено статутом.

Слід зазначити, що Закон про ТОВ не встановлює строку для виплати вартості частки учаснику, якого виключено з товариства за рішенням загальних зборів учасників. Чи можна таке питання врегулювати статутом товариства, також незрозуміло, оскільки статут товариства може передбачати інші (ніж визначені законом) строк, порядок, розмір та спосіб проведення розрахунків з учасником, а також порядок вибору суб’єкта оціночної діяльності, що буде визначати ринкову вартість частки учасника, лише для випадків виходу учасника з товариства (ч. 12 ст. 24 Закону про ТОВ).

Отже, можна з впевненістю стверджувати, що Закон про ТОВ суттєво змінює правила та процедури виходу та виключення учасника з товариства, врегульовує низку пов’язаних з такими процедурами питань, які сьогодні не мають чіткого регулювання. Разом з цим, в цій частині Закон про ТОВ має певні прогалини, які потребують подальшого уточнення та доопрацювання.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Читайте корисні статті та новини. Поширюйте їх соціальни мережами.
0 Шейрів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: