Теорія ймовірностей конвенції MLI

27/ 09/ 2018

Автор: Олександр Бондарчук, керуючий партнер ЮА “Абсолют”

23 липня 2018 року Україна підписала багатосторонню конвенцію MLI, що є одним з інструментів по реалізації плану BEPS, тобто програми протидії розмивання податкової/оподатковуваної бази та висновку доходів/прибутку з під оподаткування. Ідейним лідером цього процесу виступила Організація економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР) у співпраці з країнами Великої двадцятки (G20).

Витоки податкових взаємовідносин

Офіційним стартом регулювання міждержавних податкових взаємин багато хто вважає далекий 1843 рік, коли був підписаний документ про взаємну адміністративну допомогу та обмін податковою інформацією між Францією та Бельгією.

Так, у 20-і роки активізувалося міжнародне співробітництво з питань усунення подвійного оподаткування та боротьби з ухиленням від сплати. У 1920 році в Брюсселі навіть відбувся перший міжнародний форум, присвячений цим питанням.

Проте, держави та міжнародні організації продовжували боротися, а заповзятливі ухильники – всіляко ухилятися.

Боротьба ОЄЕС

У 1954 році центральним міжнародним органом з податкових питань ставала Організація європейського економічного співробітництва (ОЄЕС). З 1958 року ОЄЕС зайнялася розробкою та стандартизацією угод про уникнення подвійного оподаткування (СОІДН) для країн-учасниць цієї організації.

У 1961 Організація європейського економічного співробітництва ОЄЕС була перейменована в Організацію економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), яка розробила та впроваджує план BEPS.

Як бачимо, протягом 64-х років боротьби остаточна перемога ОЕСР, на радість економним підприємцям, так і не відбулася. Поки ОЕСР боролася, підприємливі юристи, бухгалтери та консультанти знаходили лазівки у безлічі угод про уникнення подвійного оподаткування, вибудовували химерні корпоративні структури, і без докорів сумління користувалися пільгами, прописаними в угодах, мінімізуючи податкове навантаження.

За найскромнішими підрахунками ОЕСР, розмиваючи базу оподаткування прибутку і виводячи прибуток з-під оподаткування, у тому числі завдяки пільгам від використання СОІДН, щорічно компаніям вдається економити від 100 до 200 мільярдів доларів!

Виходячи з сьогоднішніх даних, в світі налічується близько 3000 міждержавних податкових договорів, що досить ускладнює план дій BEPS, тому що кожне окреме СОІДН опрацьовується, узгоджується всередині країни на міждержавному рівні з країною-підписантом, підписується, підлягає ратифікації.

Конвенція MLI

На практиці, від початку розробки змін до ратифікації одного міждержавного СОІДН можуть піти багато місяців, а то й роки.

Щоб виключити тяганину та прискорити процес, ОЕСР спільно з G20 розробили багатосторонню конвенцію MLI, яка, за своєю суттю, покликана спростити процес внесення змін до СОІДН шляхом підписання тільки одного документа.

Здавалося б, все ідеально – країни-учасниці підписали конвенцію, зміни вступили в силу, податкові дірки усунені, компанії платять податки в повному обсязі.

Однак не все так просто. В конвенцію автоматично вноситься лише мінімальний пакет змін, спрямований на запобігання зловживанню положеннями СОІДН і вдосконалення процедур вирішення спорів плану BEPS, якими Україна не обмежилася.

Зміни СОІДН

Одним з найбільш неприємних змін, запитаних Україною, є застосування тесту основної діяльності Principal Purpose Test, який розглянемо нижче.

Для вступу змін в силу, країни-учасниці повинні обопільно заявити про бажання внести зміни в існуюче між ними СОІДН за допомогою багатосторонньої конвенції.

Так, Україна внесла в конвенцію список з 77 країн, з якими бажає внести зміни в СОІДН. Відповідно, щоб ця дія охопило 77 міждержавних СОІДН, 77 країн зі списку українського варіанту конвенції також повинні внести Україну в свій варіант багатосторонній конвенції MLI.

Країна-підписант конвенції самостійно вибирає варіант положення з кількох запропонованих варіантів положень, які вона бажає змінити в СОІДН з іншою країною учасницею. І, навіть якщо збіглася пара країн, але кожна з них обрала відмінні один від одного варіанти положень, які б вони хотіли змінити в своїх СОІДН, зміни не вступлять в силу.

За підсумками всіх цих ймовірностей, зміни вступлять в силу тільки після того як будуть ратифіковані обома сторонами, країнами-учасницями.

Ефект конвенції MLI

Навколо підписання конвенції MLI було так багато галасу, а на виході вийшов абсолютно непередбачуваний результат.

Ефективність конвенції MLI і рекомендацій ОЕСР далекі від ідеалу. Часом створюється враження, що недоробки лише стимулюють бізнес шукати нові прогалини в СОІДН або ж продовжувати використовувати існуючі, не усунуті, з метою подальшої економії на податках.

Примітно, що такі приємні й популярні країни, активно використовуються для побудови корпоративних структур з пільговими умовами оподаткування, як Мальта, Нідерланди і Швейцарія чомусь не виявили бажання вносити зміни в СОІДН з Україною. Отже, в силі залишається старий варіант міждержавного СОІДН.

Виходить, випадковим чином відсіялась частина бізнесу, яка продовжить працювати як і раніше, тобто зміни, внесені конвенцією, не торкнуться. Точніше, поки не торкнуться. Наслідки підписання конвенції MLI не можна назвати критичними, але не виключено, що залишені прогалини будуть усунені будь-якою третьою, більш жорстким, методом і в найкоротші терміни.

Динамічність бізнесу

Ми живемо в епоху динамічних змін. Тому, щоб далі користуватися законними способами мінімізації податкових відрахувань, бізнесу потрібно так само динамічно перебудовувати свою роботу.

В першу чергу, варто проаналізувати структуру бізнесу, і те, як положення конвенції MLI відбилися або відіб’ються в майбутньому на його функціонуванні (це стосується навіть структур, зареєстрованих в країнах, на які положення конвенції не буде поширюватися).

Надійного механізму на довгу перспективу, на жаль, ніхто не запропонує. У деяких випадках, можна зіграти на випередження – використовувати в новому структуруванні юрисдикції, яких зміни вже торкнулися, але вигода від роботи з якими для Вас буде рівноцінним варіантом в порівнянні з діючою схемою, яка втрачає актуальність у зв’язку з підписанням конвенції MLI.

Principal Purpose Test

Складною та непростою перешкодою для багатьох класичних схем стане проходження тесту основної діяльності – Principal Purpose Test (PPT), тому що дуже великий обсяг інвестицій в Україну надходив через підконтрольні компанії-прокладки, які не вели реальну діяльність, а використовувалися лише для агресивного податкового планування і мінімізації податкових відрахувань. Яскравий тому приклад – Кіпр, через який тільки у 2017-му році в Україну надійшло 27% інвестицій.

Даний тест вже застосовувався України, тому що раніше був включений до деяких СОІДН. Суть даного тесту – довести відповідним державним органам, що податкова пільга, що отримується при трансакції з однієї юридичної особи на іншу юридичну особу, не є основною метою цієї трансакції.

Складність в тому, що бізнес, може стати заручником обставин, і відчує на собі маніпуляції з боку контролюючих органів. У гонитві за отриманням податкових відрахувань, також може постраждати реальний сектор економіки, що, в свою чергу, зробить Україну економічно непривабливою для іноземних інвесторів.

Критеріїв в тесті PPT досить багато. Оцінюватися будуть повноваження директорів іноземних компаній в частині незалежності в ухваленні рішень з управління компанією, розпорядження доходами, підтвердження ведення діяльності в країні реєстрації (наявність офісу, кваліфікованого персоналу, господарських витрат компанії), наявність ризиків щодо ведення діяльності, діяльність групи компаній в цілому та ін.

Зверніть увагу, що схожі вимоги з’явилися і в банківських установах – підтвердження наявності офісу в країні реєстрації компанії або так званий Substance. Причому, критерії цієї вимоги з боку банків стають більш строгими та схожими на критерії PPT, а відсутність Substance тягне за собою відмову від співпраці з шанованими банківськими установами.

Тому ситуація з двох сторін неминуче вимагає аналізу, підготовки, а також розробки стратегії бізнесу з підтвердження активності і реальності діяльності офісу компанії-нерезидента.

Грамотно реалізована стратегія буде рішенням, як для контролюючих органів країни надає пільгу, так і для банківських установ, які обслуговують корпоративний рахунок компанії-нерезидента.

Отже, бізнесу залишається запастися терпінням, грамотними юристами та вільними коштами, тому що вищеописані процеси передбачають збільшення трудовитрат, а також викличуть значне подорожчання перетворення та змісту міжнародної структури.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Читайте корисні статті та новини. Поширюйте їх соціальни мережами.
0 Шейрів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: