“Старатися – не можна здаватися. Де межі людського потенціалу?”

27/ 09/ 2017

Автор: Маріанна Хоніна, директор DEVELOR Україна

Як часто ми чуємо від наших колег, підлеглих чи близьких: “Я не можу цього зробити», “Це було мені не під силу”, “Я не маю достатньо навичок, щоб з цим впоратись”, “Я не можу приймати рішення “,” Я не хочу брати на себе відповідальність за це “,” Чи досягну я успіху, чи зазнаю невдачі?”

Без сумніву, ми чуємо таке часто. Таке відношення та розуміння того, звідки ми отримуємо здібності, перешкоджає нам зростати і досягати більшого. Люди вважають, що наші таланти статичні і що ми не можемо нічого зробити, щоб змінити наші “вбудовані” здібності.

Керол Дуек, професор психології Стенфордського університету, думає інакше. Протягом 20 років досліджень вона вивчає два типи мислення: фіксоване мислення та мислення зростання. Це два головні світогляди, які формують наше життя. Одне із основних та важливих переконань пов’язане з тим, як ми розуміємо та оцінюємо себе. Розуміння самого себе, яке ми глибоко отримуємо в ранньому дитинстві, впливає на те, як ми живемо і що ми робимо по життю.

Люди з фіксованим мисленням вважають, що наші інтелектуальні та творчі здібності статичні , а успіх – це лише доказ наявності інтелекту. Мислення зростання, ж навпаки, процвітає, коли наштовхується на проблеми та виклики, і бачить невдачі як трамплін для зростання та розвитку.

Перевага концепції мислення зростання полягає в тому, що вона має сильне наукове підґрунтя про те, як працює наш мозок і як ми можемо реалізувати наш потенціал у повному обсязі. Це допоможе не тільки віднайти ключові фактори розвитку, але й отримати можливість перепрограмування нашого мислення.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Читайте корисні статті та новини. Поширюйте їх соціальни мережами.
0 Шейрів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: