Перспективи деофшоризації в Україні

30/ 01/ 2017

Автор: Олександра Юліна, юрист Dmitrieva & Partners

Офшорні компанії сприймаються українським суспільством як засіб ухилення від сплати податків, або відмивання доходів, одержаних злочинним шляхом. На сьогодні ми маємо декілька проектів законів із деофшоризації. Розглянемо основні, що більш привертають нашу увагу:

– Проект закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України відносно запобігання розмивання бази оподаткування та перенесених прибутку в офшорні зони» №4636 від 11.05.2016 (далі – «Проект закону про КІК»)
– Проекти законів «Про заходи із деофшорізації» №4678 від 17.05.2016 та №4678-1 від 02.06.2016;
– Проект закону «Про податковий суверенітет України та офшорні компанії» №4380 від 12.04.2016.

ПРОЕКТ ЗАКОНУ ПРО КІК

Передумовою появи проекту закону про КІК в Україні стала світова тенденція по запобіганню розмивання податкової бази та переміщенню прибутку, яка знайшла своє відображення у плані BEPS (Base Erosion and Profit Shifting). План BEPS полягає в посилені правил щодо контрольованих іноземних компаній – (controlled foreign companies rules) – (далі «КІК»).

Оподаткування КІК вважається найбільш ефективним інструментом протидії «втечі» капіталу, що має позитивно позначитися не тільки на обсягах бюджетних надходжень у вигляді податку на прибуток та податку з доходів фізичних осіб, але й призвести до втрати економічного сенсу використання офшорних компаній взагалі.

Проект закону визначає поняття:

  • «КІК» – юридична особа-нерезидент або іноземна структура без створення юридичної особи, зареєстрована в іноземній країні (території), що надає пільговий режим оподаткування (офшорні зони), контролюючою особою якої є резидент України.
  • «Контролююча особа» (далі – КО) – резиденти України – юридичні або фізичні особи, які безпосередньо та/або опосередковано володіють корпоративними правами КІК у розмірі 50 і більше %; або доля такої участі перевищує 10%, якщо доля участі всіх резидентів України в даній КІК складає 50 і більше %.

При визначенні долі участі враховуватиметься як безпосередня участь, так і опосередкована через подружжя та/або неповнолітніх дітей.

До офшорних зон відносять держави (території), у яких загальна ставка податку на прибуток підприємств (корпоративний податок) менше 10% або держави, з якими Україною не укладені міжнародні договори з положеннями про обмін інформацією або угоди про уникнення подвійного оподаткування.

Запроваджується обов’язок для КО до 1 березня року, що настає за звітним податковим роком, надати контролюючим органам в довільній письмовій формі довідки про КІК.

Окрім довідки КО повинні надавати:

– фінансову звітність КІК за відповідний календарний рік, підтверджену аудиторським висновком, складеним відповідно до норм міжнародної фінансової звітності. Водночас, якщо законодавством місцезнаходження КІК не передбачено обов’язку складання фінансової звітності, КО повинна забезпечити складання такої фінансової звітності;
– інформація щодо того, чи є платник податків – засновником (учасником) іноземної структури без створення юридичної особи КО.
– наявність підстав щодо звільнення прибутку КІК від оподаткування.

Ними виступають наступні умови:

1) КІК зареєстрована в будь-якій країні, з якою укладена угода про уникнення подвійного оподаткування;
2) КІК є стороною в угоді про розподіл продукції, концесійної угоди, учасником державно-приватного партнерства;
3) КІК є емітентом облігацій, що розміщуються на міжнародних фондових біржах, перелік яких затверджується Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Ненадання або несвоєчасне надання довідки, фінансової звітності КІК, а також надання завідомо недостовірних відомостей тягне за собою накладення штрафу в розмірі 20 000 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання щодо кожної окремої КІК.

Для КО-фізичних осіб прибуток КІК включається до загального річного оподатковуваного доходу та підлягає відображенню в річній податковій декларації в загальному порядку та оподатковується за загальною ставкою ПДФО (18 %).

Для КО-юридичних осіб, які є платниками податку на прибуток, призводить збільшення податкового зобов’язання або зменшення від’ємного значення об’єкта оподаткування з податку на прибуток.

Планується встановити певний термін для добровільного надання інформації про КІК, впродовж якого КО будуть звільнені від фінансової відповідальності за діяння, пов’язані з несплатою або заниженням відповідних сум податкових зобов’язань внаслідок не включення до бази/об’єкта оподаткування прибутку КІК.

ПРОЕКТ ЗАКОНУ №4678

Проект закону «Про заходи із деофшорізації» №4678 від 17.05.2016, відображає прагнення заборонити до відновлення української економіки участь громадян та юридичних осіб України в офшорних компаніях, а саме:

– виступати довіреною особою при реєстрації офшорної компанії;
– мати реєстрацію чи фактичне місце знаходження у межах офшорної податкової юрисдикції;
– мати компанію з управління активами, яка підпадає під визначення офшорної компанії;
– здійснювати будь-яку виплату на користь анонімної особи – свого бенефіціара або за посередництвом не анонімної особи – на користь анонімної особи або на користь компанії з управління активами такого фонду;
– має статус офшорної компанії та/або здійснювати виплату на користь анонімної особи, офшорної компанії або іншого офшорного бенефіціара.

Складається враження, що не можна навіть говорити слово «офшор».

ПРОЕКТ ЗАКОНУ 4678-1

Альтернативну пропозицію можна бачити в проекті закону «Про заходи із деофшорізації» №4678-1 від 02.06.2016, але, на відміну від попереднього проекту (№4678 від 17.05.2016), мова йде про заборону участі в офшорних компаніях виключно національних публічних діячів (далі «НПД») та членів їх сімей, а саме:

– безпосередньо або опосередковано володіти корпоративними правами або бути бенефіціаром КІК, зареєстрованої в офшорі;
– виступати довіреною особою при реєстрації офшорної компанії, мати реєстрацію (фактичне місце знаходження) у межах офшорної податкової юрисдикції або компанію з управління активами, яка підпадає під визначення офшорної компанії;
– організовувати прямо або опосередковано, забезпечувати або здійснювати зарахування або переказ коштів у разі, якщо хоча б одна із сторін – учасників фінансової операції має реєстрацію в офшорній зоні, а також переказувати кошти на рахунок, відкритий у фінансовій установі, зареєстрованій в офшорі.

Проект закону передбачає порядок проведення добровільного оподаткування, тобто, протягом 6 місяців з дня набрання чинності закону, НПД та члени їх сімей, які володіють корпоративними правами КІК, мають можливість добровільно сплатити податки та збори за період їх діяльності з дати реєстрації офшорної компанії, у розмірі 18% податку на прибуток, за виключенням сплачених податків в іноземній державі (території). Після добровільної сплатити НПД офіційно оприлюднюють звіт.

У разі несплати податків та зборів упродовж цього терміну, накладаються санкції у розмірі подвійної ставки зазначеного податку.

Умисне ухилення від сплати податків, зборів тягне за собою кримінальну відповідальність.

ПРОЕКТ ЗАКОНУ № 4380

Особливостями проекту закону «Про податковий суверенітет України та офшорні компанії» № 4380 від 12.04.2016 є введення поняття «Офшорне мито», що являє собою внутрішній податок, який не підпадає під регулювання міжнародних договорів, з метою зниження привабливості використання офшорних компаній.

Передбачається, що всі політично значимі особи (далі – «ПЗО») зобов’язані задекларувати свою власність, яка перебуває в межах офшорної юрисдикції та сплатити «офшорне мито».

Крім того, задекларувати таку власність, як передумову при реєстрації кандидатом на посаду Президента України, народного депутата або депутата місцевої ради, судді, прокурора та інших ПЗЛ, а також для проходження конкурсу на будь-яку з посад у виконавчій владі України або виконавчій владі її територіальних громад.

Окремою підставою для звільнення (відставки) ПЗЛ з посади є наявність в його власності (перебування як бенефіціара) офшорної компанії (офшорного або анонімного рахунку).

Також проект закону визначає офшорними 136 країн та територій, і 14 країн, які формально не підпадають під визначення офшорних, але дозволяють створення у межах власних податкових юрисдикцій, «офшорних» компаній, що мають ознаки безподаткових чи низькоподаткових.

Україна не є учасником системи з автоматичного обміну інформацією, хоча вже було заявлено про намір приєднатися, але ніяких реальних кроків поки що не було зроблено. Цей процес вимагає не тільки підписання державою угоди, а й прийняття відповідного внутрішнього законодавства та технічного оснащення. Участь України очікується приблизно в 2017-2018 році, але це не офіційна інформація.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Читайте корисні статті та новини. Поширюйте їх соціальни мережами.
0 Шейрів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: