Проблемні питання блокування реєстрації податкових накладних

17/ 08/ 2017

Автор: Ролан Бондарець, провідний юрист по податковим питанням, Finance Business Service, 15 років досвіду

Як відомо з 01 липня 2017 року платники податків зіткнулися із проблемами пов’язаними із зупиненням реєстрації податкових накладних та розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також з відмовою їх реєстрації.

Зупинення реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та відмова в їх реєстрації, стала можливою завдяки внесенню змін до Податкового кодексу України на підставі Закону України № 1797-VIII від 21.12.2016 р., та прийняттю низки нормативних актів Кабінетом міністрів України та Міністерством фінансів України.

Пунктом 5 Наказу Міністерства фінансів України № 567 від 13.06.2017 року, встановлено певні ознаки, так звані – «відсікаючи критерії». Як завіряли представники контролюючих органів, відповідність податкової накладної цим критеріям, унеможливлює проведення її моніторингу.

Проте, як виявилося на практиці, такі «відсікаючи критерії» не завжди спрацьовують, і певна кількість податкових накладних, які за приписами Наказу Міністерства фінансів України № 567 від 13.06.2017 року, не мали б попадати під моніторинг, все ж таки «блокувалися».

Таким чином, як показала практика, «відсікаючи критерії» не дають 100% гарантії того, що реєстрацію податкової накладної не буде зупинено, або не буде відмовлено в її реєстрації.

Цим же Наказом було визначено і критерії, за наявності яких здійснюється зупинення реєстрації податкових накладних, і в разі відповідності податкової накладної зазначеним критеріям, її реєстрація зупиняється.

Було достатньо прогнозовано, що зміни адміністрування податків, зокрема зупинення реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та відмова в їх реєстрації, перш за все торкнуться підприємств виробників, та підприємств, що надають послуги.

Головним чином, це пов’язано з тим, що критерії оцінки ризиків, фактично прописані під здійснення контролю кількості придбаного товару до кількості реалізованого товару.

Певні сподівання, щодо врахування особливостей при наданні послуг та здійсненні виробництва, було покладено на надання платниками податків інформації у встановленій формі (технологічної картки).

На переконання контролюючого органу, «технологічна картка» повинна була заповнити цю прогалину. Передбачалося (як мінімум надавалися такі роз’яснення), що платник податків надає «технологічну картку», в якій відображено специфіку його господарської діяльності, інформація із такої картки вноситься в базу, і в подальшому, ця інформація, надає можливість реєструвати податкові накладні без будь-яких перепон.

На практиці, все виявилося все дещо інакше. Технологічні картки, які подавали платники податків, масово не приймалися. І лише більш ніж через місяць з початку повноцінної роботи оновленої системи адміністрування, було роз’яснено, що подання технологічної картки, як превентивна міра, не працює. Технологічна картка може подаватися лише під «заблоковану» податкову накладну. І тільки в цьому разі, інформація із неї, може бути врахована контролюючим органом. Це спричиняє не аби які незручності платникам податків, виправити які допоможе тільки час і достатня кількість «заблокованих» податкових накладних.

Якщо податкова накладна не повинна була попадати під моніторинг, але їх реєстрація зупинена, то в даному випадку, подання та розгляд документів відносно правомірності формування податкових показників не повинно мати місця.

В такому випадку, є два шляхи вирішення питання. Перше – це подання пояснень із зазначенням того, що податкова накладна не відповідає критеріям, які надають можливість проведення моніторингу. Друге – це подання позову до адміністративного суду, із вимогами про визнання протиправними дій та зобов’язання вчинити дії.

І при наданні пояснень і при судовому оскарженні, платник податків, має посилатися на те, що відповідно до п. 5 Наказу Міністерства фінансів України № 567 від 13.06.2017 року, податкова накладна не повинна підпадати під моніторинг, а тому зупинення реєстрації є неправомірним.

Якщо комісією ДФС України було прийнято рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, то в даному випадку, вочевидь вже мало місце дослідження правомірності формування податкових показників, на підставі пояснень та документів наданих платником податків.

Є два способи оскаржити такі рішення. Перший – це адміністративне оскарження, другий – це судове оскарження.

Адміністративне оскарження, врегульоване Постановою Кабінету Міністрів України № 485 від 04 липня 2017 року.

Дана Постанова визначає: орган що розглядає скарги; строк подання скарги; вимоги до форми та змісту скарги; рішення які приймаються за результатами розгляду скарги;

Статистика вказує на те, що розгляд таких скарг в адміністративному порядку, не завжди призводить до позитивного результату, а тому подальше оскарження здійснюється вже в судовому порядку.

Непоодинокою ситуацією, з якою стикаються платники податків, є зупинення реєстрації податкової накладної, коли податкові показники визначені з урахуванням передплати здійсненої по договорам.

Таке зупинення, напевне, є результатом некоректно прописаних критеріїв достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної. При цьому дуже часто, платники податків стикаються із тим, що після надання пояснень та документів, ДФС приймає рішення про відмову у реєстрації таких ПН/РК.

Оптимальним виходом із цієї ситуації є надання до повідомлення, або якщо вже є рішення про відмову в реєстрації, то до скарги, трьох основних документів, це – договір (бажано на копії виділити пункт про передплату), виписку з банку (про те, що передплата надійшла саме за цим договором), пояснення в довільній формі, в яких коротко зазначити про суть цієї господарської операції.

Слід відзначити, що універсального «рецепту», на усі випадки зупинення реєстрації податкових накладних немає. І навіть, якщо платник податків надасть усі документи та зробить усе так, як рекомендує контролюючий орган, немає жодної гарантії що податкові накладні будуть зареєстровані.

Проте, щоб такі ситуації ставалися рідше, а вихід з них був якнайменш болючим, необхідно визначитися із послідовністю кроків, які має зробити платник податків при зупиненні реєстрації податкової накладної чи відмові в її реєстрації.

Перше, що потрібно зробити платнику податків, це подати в електронному вигляді, до комісії ДФС України, повідомлення із поясненнями та/або копіями документів. Копії документів та пояснення, мають стосуватися виключно того питання (того договору, того коду товару/послуги), яке зазначено у квитанції про зупинення реєстрації.

Якщо ж прийнято рішення про відмову в реєстрації, то тут необхідно обирати – чи одразу звертатися до суду, чи перед цим пройти процедуру адміністративного оскарження. В даному випадку, кожен платник податків сам вирішує, в якому напрямку рухатися.

При оскарженні рішення комісії ДФС про відмову в реєстрації податкової накладної, доказова база є по суті такою ж, як і при оскарженні податкових повідомлень-рішень. Тобто необхідно довести правомірність формування податкових показників через призму реальності господарських операцій.

Підсумовуючи можна констатувати недосконалість впровадженої системи, а тому платникам податків, необхідно більш виважено підходити до вибору контрагентів, ретельно фіксувати результати господарської діяльності та уважно відноситися до порядку формування податкових показників.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Читайте корисні статті та новини. Поширюйте їх соціальни мережами.
0 Шейрів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: