fbpx

Оновлення законодавства про акціонерні товариства

17/ 02/ 2020

Ольга Карпова

Старший юрист

Наприкінці 2019 року Верховною Радою України було зареєстровано законопроект № 2493. Проектом закону передбачено внесення змін до ряду чинних кодексів і законів (зокрема, до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного кодексу України, ЗУ «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» та ЗУ «Про цінні папери та фондовий ринок»), а також викладення у новій редакції ЗУ «Про акціонерні товариства» (далі – Закон).

Чинна на сьогоднішній день редакція Закону була прийнята 11 років тому та за цей час зазнала значних змін. Нова ж редакція була розроблена як з метою упорядкування та структурування наявного тексту, так і з метою забезпечення виконання Україною зобов’язань відповідно до Угоди про асоціацію щодо приведення у  відповідність національного законодавства до законодавства Європейського Союзу.

Серед основних змін, які планують запровадити ініціатори законопроекту, можна виділити:

  • Можливість обрання акціонерним товариством однорівневої структури управління замість дворівневої

Чинним Законом передбачена дворівнева модель управління – наглядова рада та виконавчий орган. Нова редакція запроваджує можливість обрання акціонерним товариством як дворівневої, так і однорівневої структури управління.

При обрані однорівневої структури управління обов’язковим буде створення ради директорів, яка поєднає у собі функції контролю та управління за діяльністю акціонерного товариства в одному органі. До складу ради директорів можуть входити як виконавчі члени – головний виконавчий директор (CEO), фінансовий директор (CFO) тощо, так і невиконавчі члени, частина з яких може бути незалежними директорами. Мінімальна кількість членів ради директорів – 3 особи. Якщо у приватному акціонерному товаристві не більше 10 акціонерів – рада може складатись виключно з виконавчих директорів.

Однак, слід мати на увазі, що однорівнева структура управління не може бути запроваджена в акціонерних товариствах, що становлять суспільний інтерес.

Дане нововведення надасть компаніям можливість обирати ту модель, яка буде більш економічно доцільною та зручною саме для цього підприємства. Крім того, нарешті з Закону виключено норми щодо необхідності створення такого архаїчного органу, як ревізійна комісія (ревізор).

  • Запровадження електронних загальних зборів

Серед нововведень Закону необхідно зазначити інноваційну можливість – проведення електронних загальних зборів. Такий механізм надасть можливість залучити Центральний депозитарій, який забезпечить проведення всіх етапів підготовки та проведення загальних зборів в електронній площині, починаючи від їх скликання і завершуючи голосуванням на електронних зборах з використанням електронного цифрового підпису.

Таку можливість планують надати не тільки акціонерним товариствам, але й товариствам з обмеженою відповідальністю. Для того, щоб використати електронний формат проведення зборів, учасникам ТОВ необхідно буде прийняти рішення про те, що облік права власності на їх частки буде здійснюватися Центральним депозитарієм.

  • Запровадження механізму обліку часток товариств з обмеженою та додатковою відповідальністю в обліковій системі Центрального депозитарію цінних паперів

На сьогоднішній день облік прав на частки товариств з обмеженою та додатковою відповідальністю здійснюється виключно у вигляді запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Доступ до реєстру має значне коло суб’єктів – державні реєстратори та нотаріуси, а до недавнього часу доступ мали і сотні комунальних підприємств. Позитивним моментом є те, що 02.11.2019 року набув чинності ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту права власності» № 159–ІХ, яким із числа суб’єктів, що здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації, було виключено акредитованих суб’єктів (комунальні підприємства).

Проте перелік працюючих з реєстром осіб все ще залишається значним, що дає змогу недобросовісним нотаріусам чи державним реєстраторам зловживали своїм становищем та вносити незаконні записи чи видаляти наявні записи з реєстру. Як показує досвід, рейдерські дії з маніпулюванням записами у реєстрі здійснюються найчастіше саме щодо ТОВ. За час, поки реєстраційна дія оскаржуються, зловмисники «виводять» з підприємства активи, а після відновлення справедливості на законних учасників «чекає» багаторічна судова тяганина щодо повернення активів.

Прийнявши рішення про переведення обліку часток до Центрального депозитарію, товариство звузить перелік суб’єктів, що мають можливість вносити зміни в реєстр до однієї особи – Національного депозитарію України. При цьому, в якості посередників з обміну інформацією з системою обліку часток ТОВ, при бажанні власника, можуть виступати депозитарні установи. При прийнятті такого рішення з ЄДР виключається інформація про учасників товариства і передається для обліку в Центральний депозитарій. Таким чином, розкриття інформації про учасників товариства здійснюватиметься Центральним депозитарієм в порядку, встановленому законодавством.

  • Трансформація конструкції законодавства щодо реорганізації акціонерних товариств

Принципова відмінність між чинним Законом та законопроектом – спроба провести «дебюрократизацію» процесів реорганізації. Сьогодні для проведення злиття декількох товариств необхідно провести щонайменше 3 загальних зборів акціонерів, нова ж редакція вимагає проведення лише одних загальних зборів. Крім того, законопроект пропонує своєрідний покроковий план дій, так звану «дорожню карту» для кожного виду реорганізації.

  • Запровадження посади корпоративного секретаря

У чинній редакції Закону поняття «корпоративний секретар» згадується лише у контексті, що така особа відповідає за взаємодію акціонерного товариства з акціонерами та/або інвесторами та може бути обраною наглядовою радою. Нова ж редакція Закону врегульовує питання запровадження такої посади, визначає компетенцію та повноваження, а також порядок обрання та відкликання такої особи з посади. Законопроект зобов’язує запроваджувати посаду корпоративного секретаря в акціонерних товариствах із 1000 та більше акціонерами. Корпоративний секретар є посадовою особою, яка відповідає за ефективну поточну взаємодію акціонерного товариства з акціонерами, іншими інвесторами, координацію дій товариства щодо захисту прав та інтересів акціонерів, підтримку ефективної роботи ради директорів або наглядової ради. Важко переоцінити важливість ролі корпоративного секретаря, адже на практиці це та особа, яка слугує своєрідною сполучною ланкою між акціонерами та зазвичай недосяжними органами управління.

  • Запровадження «конкуруючої вимоги» щодо обов’язкового продажу акцій

Вже близько 300 акціонерних товариств мали змогу здійснити процедуру squeeze-out – примусового викупу акцій міноритарних акціонерів власником домінуючого контрольного пакету акцій (95 і більше відсотків). Проте питання конституційності даної процедури не давало спокою власникам невеликих пакетів акцій. Нова редакція Закону пропонує міноритаріям, які отримали публічну безвідкличну вимогу від мажоритаріїв  на обов’язкове придбання акцій, подати конкуруючу вимогу щодо обов’язкового продажу їм акцій іншими акціонерами товариства. Така вимога має бути щонайменше на 5% більшою від першої пропозиції. Водночас будь-який акціонер, в тому числі і власник домінуючого контрольного пакету акцій, має право подати наступну конкуруючу пропозицію.

  • Врегулювання питання відповідальності посадових осіб

Нова редакція Закону передбачає запровадження механізму відшкодування посадовими особами збитків, встановлення обмеження щодо зайняття посад в акціонерному товаристві та можливості дострокового припинення повноважень посадових осіб акціонерного товариства у разі завдання такими особами збитків акціонерному товариству. Зокрема, відшкодування завданих посадовою особою збитків має здійснюватися за рішенням суду про визнання відповідного правочину недійсним та визнання такої посадової особи товариства винною. У такому разі посадова особа додатково повертає товариству кошти у сумі, яка дорівнює прибутку, отриманому такою посадовою особою прямо або опосередковано за таким правочином до того, як правочин судом було визнано недійсним.

Варто зазначити, що зміни, які пропонуються ініціаторами законопроекту, стосуються адаптації чинного законодавства до практик Європейського союзу, враховуючи особливості українських товариств. Слід пам’ятати, що запропонований текст ще має зазнати змін, та сподіваємося, що він все ж таки буде прийнятий Верховною Радою України.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Читайте корисні статті та новини. Поширюйте їх соціальни мережами.
0 Шейрів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: