Дані як ми про них не замислювалися

16/ 06/ 2019

Артем Тарановський

Партнер АО «Головань і Партнери»

Трансформації в ході концепції «Економіка Даних», що набирає обертів, наділяють новим значенням так звані «промислові дані».

Йдеться про дані, які утворюються у процесі економічної діяльності та які не є персональними даними.

Якщо спростити та протиставити, то це:

– не окремий платіж клієнта, а операції по рахунках у межах банку
– не конкретне зняття готівки з картки, а транзакції у цьому банкоматі
– не окрема покупка, а торгівельні операції у межах об’єкта роздрібної мережі
– не наданий абонентові контент, а пасивні й активні операції у цій телекомунікаційній мережі

Про що йдеться, коли йдеться про дані

Якщо узагальнити, то це є дані у діапазоні від ключових для основної діяльності компанії, до другорядних, та до таких, що вони не мали значення досі.

Тобто, йдеться не просто про дані щодо суто продажу товарів, робіт, послуг клієнтові, а взагалі про всі та будь-які дані, які утворюються у діяльності компанії.

Чому це взагалі може мати значення

2012 рік. Напередодні початку торгів Facebook на фондовій біржі, компанія оцінювалася у 104 міліарди доларів. Якщо порівняти, то це була ринкова капіталізація Boeing, General Motors, Dell Computers разом. Згідно з аудійованою фінансовою звітністю за 2011 рік, активи компанії складали близько 6 мільярдів. А ці трохи менше, ніж 100 мільярдів—це ті 2 трильйони елементів так званого «здатного до монетизації контенту», накопиченого компанією між 2009 та 2011 роками. Різниця між балансовою та ринковою вартістю у приблизно 100 мільярдів зводилась до оцінки ключових для діяльності компанії даних, які по суті є нематеріальними активами.

2015 рік. Справа про банкрутство компанії, під контролем якої перебували казино у Лас-Вегасі, Атлантік-Сіті, Ріно. Дані про активність клієнтів казино були оцінені кредиторами у 1 мільярд доларів. Для порівняння, це перевищувало вартість будь-якого з об’єктів нерухомості самого Caesar Palace у Лас-Вегасі. Ці дані, скоріш навіть другорядні, складали 17% сукупної вартості всіх операційних активів компанії.

Ще навіть до цього. За твердженням високопосадовця одного з найбільших мобільних операторів США, компанія визнала надзвичайну вартість своїх даних та всерйоз розглядала варіант поводження з ними як із корпоративним активом у розмінні такого з точки зору бухгалтерського обліку. Проте, компанія була зупинена у цих своїх далекоглядних прагненнях юристами.

Наші дні в нашій юрисдикції:

  • Київстар пропонує послуги профілювання й аналізу клієнтів, пошуку нової цільової аудиторії, скорингових моделей, теплових карт та геопозиціонування для банківського сектору, рітейлу, електронної комерції, страхування, фармакології, арго-сектору, а також прямо заявляє, що за потреби у нових продуктах, вони відкриті до пропозицій та готові розробити послугу під конкретні потреби
  • Vodafone Україна пропонує послуги геоаналітики, аналізу цільової аудиторії, пошуку потенційних клієнтів, тарґетованої розсилки, а також скорингу—оцінки ризику неповернення кредиту або настання страхового випадку, виявлення шахрайських дій, схильності до придбання продуктів та до повторної цільової дії, прогнозування попиту на продукти, відтоку клієнтів—для фінансового сектору, страхових компаній та рітейлу
  • Lifecell зі сторінок свого веб-сайту нічого не пропонує, але розробкою у цій сфері займається, а його материнська Turkcell принаймні з 2015 року є активною у цій сфері, проводячи профільні хакатони, тренінги для співробітників, беручи участь у профільних конференціях на рівні Chief Analytics Officer, розробляючи та пропонуючи послуги через відокремлений R&D-підрозділ

Все це — про промислові дані.

It’s all about money

Ну і насамкінець. Навіть позиція бюрократів з Європейської Комісії є наступною: Європа програла перегони з розвитку конкурентної економіки персональних даних та не може собі дозволити припуститися того ж самого з промисловими даними.

Тобто, значущість промислових даних підтверджується практикою вже зараз. Та за умов розвитку на перетині Data Science, Big Data, Data Analytics значущість буде підвищуватися із розширенням спектру промислових даних від ключових для основної діяльності, до другорядних, й до позбавлених раніше значення.

Є припущення, що у відрив все це може пійти разом із комерційною експлуатацією IoT та 5G. Ба більше, значущість одних наборів даних може підвищуватися у зв’язку із доступністю інших наборів даних, що в цілому може призвести до появи все нових й нових промислових даних.

Тоді вже значення матиме увесь спектр промислових даних. Хоча вже зараз значення має видима частина спектру—дані щодо безпосередньо продажу товарів, робіт, послуг клієнтові.

Правові особливості

Висловлюючись образно, одного дня може з’ясуватися, що територія, яку займає компаніє є родовищем з надвеликими покладами нафти. Ось вже коли питання прав компанії на це матиме значення.

У теперішньому вигляді, право навіть не помічає промислові дані з їх особливими властивостями. Багато в чому це пов’язано із тим, що станом на прийняття відповідних правових норм такий об’єкт важко було собі уявити та його не брали й не могли брати до уваги в принципі.

При чому, така собі ситуація властива не тільки Україні. В Європейському Союзі ситуація є такою ж самою, та так само вона може складатися й в інших юрисдикціях.

З тими чи іншими відхиленнями, основна увага сучасним правом приділяється все ж таки рухомому й нерухомому майну, та об’єктам інтелектуальної власності.

Дійсно, у цивільному та комерційному обороті право виокремлює достатньо широкий спектр об’єктів. Та з точки зору деталей й особливостей, глибоко опрацьовані так звані «речі»—рухоме й нерухоме майно.

Загалом, ситуація з промисловими даними в Україні є наступною.

Такі дані розуміються профільним законодавством як інформація. Та з одного боку, інформація прямо визнається об’єктом цивільних прав, перебуваючи тим самим в обігу. Але з іншого боку, інформацію прямо віднесено до нематеріальних благ та вона розглядається як складова особистого немайнового прав — права на інформацію, зміст якого зводиться до права збирати, зберігати, використовувати й поширювати інформацію.

Тобто, зміст права на дані як на інформацію є відмінним від змісту речового права з притаманними йому майновим характером й фундаметальними правомочностями володіння, користування та розпорядження.

Конче важливо аби дані лишалися невідомими іншим особам

Більш того, у зв’язку із визначеним для особистого немайнового права правовим режимом, з права на дані як на інформацію виключається економічний зміст.

З точки зору захисту промислових даних, вони в цілому охоплюються комерційною таємницею. Разом із цим, вони перебувають принаймні на межі категорій «інформація про товар, роботу, послугу» та «статистична інформація», що з точки зору компанії негативно впливає на правових режим промислових даних.

Та вже згадуваний факт, що станом на прийняття відповідних правових норм промислові дані ще не сформувалися як відокремлений об’єкт, у зв’язку із чим не могли братися до уваги, призводить до ще більшої невизначеності у випадку спорів відносно них.

Заради справедливості, у Бельгії, Великобританії, Естонії, Італії, Латвії, Литві, Нідерландах, Німеччині, Польщі, Румунії, Фінляндії, Франції й Швеції існуючі правові конструкції не здатні бути із легкістю застосовані до даних як таких, та дані не є об’єктом традиційних речових прав.

Яке це має значення на практиці

Припустимо, що так само як й згаданих раніше оператор бездротового зв’язку з США, компанія визнає цінність своїх даних й розглядає їх як актив у розумінні такого бухгалтерським обліком. Наприклад, у контексті продажу бізнесу.

Профільне законодавство розуміє активи як контрольовані компанією у результаті минулих подій ресурси, використання яких призводить до економічних вигід у майбутньому.

Однак, згаданий правовий режим особистого немайнового права за визначенням виключає економічні вигоди у зв’язку із промисловими даними.

Що ускладнює визнання промислових даних навіть нематеріальним активом, аж до неможливості.

А що якщо все це зникне?

Лишаючи осторонь притаманну цій сфері специфіку, аналогічні складнощі виникатимуть під час спроби застрахувати промислові дані.

Далі. Дані мають десь зберігатися. В якийсь момент, працездатність сховища може бути порушена. Дані випаровуються. На порядку денному питання відшкодування.

Збитками охоплюються виключно втрати у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі. Та дані як інформацію річчю не є.

У сфері позадоговірних відносин може йтися про відшкодування шкоди. Так, у цих відносинах відшкодування підлягає не лише завдана майну компанії шкода, а й майнова шкода особистим немайновим правам компанії. Що також охоплює й дані як інформацію. Та питання критерія «майнова шкода» все ще лишається відкритим.

У державах-членах Європейського Союзу ситуація наступна. На рівні законодавства Європейського Союзу під шкодою розуміється пошкодження або знищення речі; цифрові дані не розглядаються як річ; та якщо іншої матеріальної шкоди не завдано, то шкода не підлягає відшкодуванню.

Тепер ситуація, коли компанії надає дані іншій компанії для використання під час продажу товарів, робіт, послуг третім особам, та шкода завдається вже в останньому випадку. У конструкції «недолік—шкода—причинно-наслідковий зв’язок», яке саме значення приділятиметься наданим компанією даним та безпосередньо компанії?

Та це лишаючи осторонь випадки, коли надані таким чином дані використовуватимуться для пристроїв із самостійним навчанням й автономних пристроїв, що саме по собі складає правову невизначеність.

Ну й ще один приклад. Під час генерації промислових даних бере участь не тільки компанії, але й треті особи. Що буде, якщо компанія приймає рішення про знищення даних? Якщо б це була річ, а компанія була б її власником, то правомочність розпорядження давала б можливість визначати кінцеву долю речі, аж до припинення її існування. Але це не є річчю. А зі змісту права на інформацію—збирати, зберігати, використовувати й поширювати—виведення правомочності знищення даних як інформації як мінімум становить проблему. Тож, як бути, якщо третя особа висуватиме претензії щодо знищення даних, які мають відношення до неї? Питання лишається відкритим.

Що робити

Основним напрямом зниження ризиків, що лишається актуальним для всіх юрисдикцій, все ж таки є контракти. В деяких юрисдикціях, як от в Україні, також є можливим вдатися до звичаїв ділового обороту. Це означає, що принаймні окремі питання можуть бути врегульовані на рівні бізнес-асоціацій та зафіксовані й впровадженні у відповідних документах.

А окрім цього — приділяти належну увагу питанню, виявляти ризики, вдосконалювати умови контрактів. Зберігати спокій та не дати правовій невизначеності зупинити ваш бізнес.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Читайте корисні статті та новини. Поширюйте їх соціальни мережами.
0 Шейрів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: