Армен Кургінян: «В Україні потенціал служби систем антикорозійного захисту використовується на 50%»

20/ 04/ 2018

Армен Кургінян, Директор Хемпель Україна, Комерційний директор Hempel по країнам Україна, Білорусь і Грузія

У 2018 році планується випуск нової версії міжнародного стандарту ISO 12944: «Фарби та лаки – Захист від корозії сталевих конструкцій системами захисних покриттів », в якому, в тому числі, планується зміна категорій агресивності середовищ. Про те, які ще зміни плануються в стандарті і як це вплине на український ринок антикорозійних засобів для металоконструкцій розповідає Армен Кургінян, Директор Хемпель Україна, Комерційний директор Hempel по країнам Україна, Білорусь і Грузія.

Якими принципами необхідно керуватися при виборі систем антикорозійного захисту (АКЗ) для металоконструкцій?

Стратегічно, початкові питання замовника самому собі повинні звучати так: «Як довго я хочу бути впевненим у надійній та безаварійній експлуатації металоконструкцій на моєму підприємстві? На який період я хочу звільнити себе від складнощів і витрат, пов’язаних із заміною / перефарбовуванням металоконструкцій?».

Беручи до уваги відповіді на ці питання, замовник обирає систему АКЗ, яка прослужить максимально довго. Тут на допомогу йому, а також підрядникам і проектувальникам приходить універсальний стандарт ISO 12944: «Фарби та лаки – Захист від корозії сталевих конструкцій системами захисних покриттів».

При виборі системи АКЗ необхідно враховувати наступне:

  • Категорію агресивності середовища експлуатації металоконструкцій.
  • Ступінь підготовки поверхні перед фарбуванням. За статистикою, 70% проблем з покриттям виникає не через фарби, а через дефекти поверхні, що призводить до відсутності адгезії.
  • Технічна відповідність обладнання та умов для нанесення і сушіння металоконструкцій обраній системі АКЗ.
  • В результаті попереднього пункту, особливу увагу слід звернути на фактор втрат фарби, який може становити від 30 до 70%, залежно від умов нанесення. Цим параметром часто недобросовісно «жонглюють», щоб на етапі тендера знизити витрату фарби на квадратний метр, що потім проявляється у нестачі матеріалу для закінчення фарбування і перевищенні бюджету будівництва або ремонту.
  • Наявність інспекторського контролю з боку постачальника покриттів. Тут важливо звернути увагу на 2 речі:
    • Наявність у інспекторів сертифікатів (FROSIO та ін.), що підтверджують їх професійну компетенцію.
    • Юридичні повноваження інспектора представляти відповідного постачальника покриттів. Дуже часто роль інспектора виконують фахівці на фрілансі, результати інспекції яких згодом не мають ніякого юридичного значення.
  • Досвід та історію роботи постачальника на аналогічних проектах схожого призначення по всьому світу і в т.ч. в схожих середовищах експлуатації (референс проекти).
  • Сертифікати, які підтверджують успішні випробування запропонованих систем за необхідними параметрами і т.д.
Яка роль в процесі вибору АКЗ металевих конструкцій відводиться стандартам? Які це стандарти і наскільки вони важливі?

Основною місією організації ISO, стандарти якої стали основою роботи в багатьох галузях, був обраний пошук відповіді на питання «Який найкращий спосіб зробити що-небудь?». Слідуючи цій меті, стандарт ISO 12944, вперше виданий в 1998 році, покликаний регламентувати антикорозійний захист металу за допомогою лакофарбових покриттів, і є Біблією для постачальників і замовників. Також існують локальні стандарти, на кшталт Norsok (Норвегія, нафтогаз), BASt (Німеччина, дорожня інфраструктура), ACQPA (Франція, дорожня інфраструктура) та інші, посилання на які часто зустрічаються в документації інтернаціональних проектів.

Глобальні замовники завжди використовують універсальну мову міжнародних стандартів для визначення систем АКЗ, так як робота за такими проектами може проводитися в різних країнах і на різних континентах. Завдання стандарту зробити так, щоб будь-який підрядник, від Данії до Грузії, чітко і однаково розумів вимоги до систем АКЗ. Таким чином, стандарти завжди задають рамки для роботи цілої галузі: встановлюють вимоги до підготовки поверхні, категорії середовищ, терміни експлуатації та інше, яким слідують постачальники систем АКЗ, замовники, підрядники та проектувальники, які обслуговують проекти по всьому світу.

У новій редакції стандарту планується зміна категорій агресивності середовищ. Яким чином це відобразиться на типах систем АКЗ для металоконструкцій?

По суті, нові категорії і терміни служби розширюють регламентовану сферу використання систем АКЗ. У новій версії стандарту врахований весь досвід галузі, і поява нових умов повністю відображає світові тенденції – насправді, сучасні АКЗ служать набагато довше, в т.ч. в більш агресивних середовищах, ніж 10-15 років тому.

Повинен сказати, що в Україні потенціал служби систем АКЗ використовується на 50% від можливого.

Пріоритет часто віддається бюджетним тонкошаровим системам, завдання яких «простояти хоча б» 3-5 років, замість повноцінного довготривалого захисту, наприклад, на основі цинку, на 15 років і більше. Це абсолютний пережиток радянського підходу до АКЗ, де вимагався глянець «поки начальство не від’їде».

Наскільки активно ISO 12944 застосовується в Україні?

У нас ISO 12944 є Біблією, в тому сенсі, що, як і у випадку з Біблією, багато хто про стандарт знає, деякі навіть користуються, але для багатьох він служить, скоріше, моральним орієнтиром, ніж практичним керівництвом до дії. Викликано це тим, що український ринок АКЗ на 70-80% знаходиться в сегменті дешевих пострадянських покриттів (т.зв. «болото»), використання яких ні з точки зору товщини покриття, ні з точки зору кількості шарів, ні з точки зору безпеки для здоров’я малярів не підпадає під європейські стандарти. Таким чином, учасники ринку продовжують «їсти кактус» через його дешевизну, при тому, що на ринку давно доступні сучасні аналоги. Виглядає це так, як ніби у нас є наша суверенна корозія, і ми самі краще знаємо, як з нею боротися – дешево, але перефарбовуючи щороку, а це щорічні витрати, зловживання і т.д.

В Україні стандарт ISO 12944 найчастіше застосовується при роботі над великими проектами, де є іноземний учасник, будь то підрядник або замовник, який звик орієнтуватися на глобальні нормативи незалежно від ринку, на якому він у даний момент працює.

Проте в переважній більшості випадків, запит від замовника або підрядника на розрахунок систем АКЗ не базується на параметрах будь-якого стандарту і ми, як постачальник, виступаємо в якості сторони, яка найбільше зацікавлена в універсалізації мови, якою розмовляють між собою всі учасники процесу.

Важливо відзначити, що рекомендація постачальника на основі стандарту повинна в обов’язковому порядку підтверджуватися і супроводжуватися свідченням (наприклад, сертифікатом незалежної європейської лабораторії) того, що даний постачальник протестував запропоновану систему АКЗ на певний термін служби в даному середовищі агресивності у незалежній лабораторії.

Таким свідченням виступає сертифікат на відповідність стандарту ISO 12944, виданий постачальнику за результатами ряду тестів, і є обов’язковим документом для участі в глобальних проектах. Hempel, в свою чергу, має понад 60 різних систем АКЗ, які пройшли випробування і отримали сертифікат на відповідність стандарту ISO 12944 в усіх категоріях агресивності на всі терміни служби.

Чи існують проблеми з імплементацією стандарту в Україні?

Наскільки я знаю, в Україні стандарт імплементований у вигляді ДСТУ ІСО 12944 (2015) і, хоча він зроблений на основі тільки 5-й статті самого ISO 12944 та має рекомендаційний характер, це великий крок вперед. На сьогодні це ДСТУ регулярно використовується в основному для проектів Укртрансгазу. Таким чином, у замовників і проектувальників є доступ до адаптованої локальної форми стандарту, але тільки мало хто цим користується, що визначає важливість того, щоб проектувальники металоконструкцій від ГОСТів перейшли до використання параметрів сучасних стандартів.

Що стосується самих виробників металоконструкцій, то для впорядкування проведення тендерів, гарантій служби металоконструкцій протягом певного періоду, захисту фінансових інтересів замовника і підрядника, а також як один з кроків в бік експорту в Європу, їм важливо об’єднатися заради прискорення повної синхронізації стандартів, яка може виглядати як прийняття наступного ДСТУ на основі вже нової редакції ISO 12944 2018 року, а також повноцінне використання цього стандарту при проектуванні і фарбуванні. В іншому випадку, ми будемо продовжувати жити у відриві від світових вимог до сучасних антикорозійних матеріалів, знижуючи таким чином ефективність (тобто, збільшуючи терміни окупності) інвестицій в промисловість і інфраструктуру України.

Джерело: Украинский центр стального строительства

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Читайте корисні статті та новини. Поширюйте їх соціальни мережами.
0 Шейрів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: